На базі Комітету відбулося обговорення стану та розвитку
соціального діалогу в Україні в умовах війни
10 травня 2023 року на базі Комітету відбулася робоча зустріч за участі керівництва Комітету, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економіки України та Національної служби посередництва і примирення (далі – НСПП), професійних спілок щодо побудови нової моделі соціального діалогу в Україні.
Незважаючи на воєнний стан та глобальні виклики сучасності, соціальний діалог в Україні демонструє сталий розвиток. Учасники зустрічі наголосили на ключовій ролі соціального діалогу в економічній та соціальній стійкості країн Європейського Союзу та відзначили активне ведення соціального діалогу в Україні на національному рівні.
«Успішна взаємодія сторін соціального діалогу може стати прикладом для наслідування іншими державами, які знаходяться в складних умовах війни», - зазначав у своєму виступі Голова НСПП Дмитро Кухнюк.
Головними питаннями для обговорення стали розвиток соціального діалогу в Україні у період воєнного стану, а також участь профспілкових організацій у формуванні та реалізації реформ соціально-економічної політики України після його завершення.
У своєму виступі Дмитро Кухнюк відзначив важливість оновлення законодавства про соціальний діалог в Україні та приведення у відповідність до викликів воєнного часу трудового законодавства. Згадувалося про прийняття Верховною Радою України нових законів, які захистили права найманих працівників на працю на безпечних територіях; врегулювали особливості взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, зокрема, в частині організації гнучких режимів праці; унормували низку проблемних питань у сфері колективно-договірного регулювання.
Повідомлялося, що на сьогодні за участі НСПП та соціальних партнерів діє робоча група з напрацювання проекту Закону України «Про колективні трудові спори». Після обговорення тексту законопроекту зі стейкхолдерами на регіональному рівні та співпраці з міжнародними організаціями, які реалізують проекти міжнародної технічної допомоги, проект Закону буде запропонований народним депутатам України для внесення до Верховної Ради України.
Упродовж 2022-2023 років профспілкові об’єднання продовжили підтверджувати право представляти інтереси працюючого населення в соціальному діалозі з державою та роботодавцями. Відповідність критеріям репрезентативності на національному рівні підтвердила Конфедерація вільних профспілок України та Об’єднання організацій роботодавців України. Також оцінку відповідності критеріям репрезентативності успішно пройшли Професійна спілка працівників Пенсійного фонду України, 13 галузевих профспілок. На територіальному рівні репрезентативність підтвердили 113 організацій профспілок та 10 обласних організацій роботодавців.
На завершення свого виступу лідер НСПП повідомив, що після квітневого візиту тристоронньої делегації від України (представників учасників соціального діалогу) до штаб-квартири Міжнародної організації праці з’явилися нові ідеї щодо оновлення законодавства в соціальній сфері відповідно до директив ЄС. Також в планах – активізувати процес залучення інститутів громадянського суспільства до соціального діалогу та створити площадки громадянського діалогу європейського зразка.
Заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна у своєму виступі зупинилася на визначній ролі соціального діалогу в забезпеченні підвищення рівня і якості життя громадян та соціальної стабільності в суспільстві. «Потрібно пам’ятати, що нас чекає повоєнна відбудова. Маємо організувати ринок праці відповідно до побажань та цінностей, у тому числі нового покоління українців, щоб зберегти талановиті та професійні трудові ресурси та не допустити виїзд цієї категорії громадян до інших держав, - зазначила пані Бережна. – Захист і надмірне опікання людей не завжди призводить до забезпечення якості їх життя і соціальної стабільності в суспільстві. Маємо сформувати нове, актуальне бачення на предмети обговорення соціального діалогу, побудувати трудове законодавство на цінностях нового покоління українців - незалежність, відповідальність за власне життя та самостійно прийняті рішення».
Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович в свою чергу підтримала необхідність переходу від філософії патерналізму в соціальній політиці до відповідальності за власне життя та добробут. «Наша філософія – допомогти кожній людині відновити себе і дати їй можливість взяти відповідальність за себе в свої руки. Ми дуже сподіваємося на активну позицію в цьому питанні з боку профспілок, які також зацікавлені в працевлаштуванні та економічній незалежності українців, - наголосила пані Жолнович. – Звісно, більшість громадян через війну потребує тієї чи іншої допомоги. Ми як Міністерство бачимо збільшення людей, що декларують потребу у додатковій підтримці і, разом з тим, констатуємо брак ресурсу для задоволення абсолютно усіх запитів. Далі це замовчувати неможливо. Ми не можемо жити так, як це було до війни. Треба розраховувати свої ресурси, і не тільки зараз, в умовах війни, але і в період повоєнної відбудови України». Серед питань, над якими працює Кабінет Міністрів України – повернення українців, які виїхали через війну за кордон, економічна незалежність громадян, в тому числі осіб з інвалідністю, кількість яких через російську агресію зростає щодня.
Держава усвідомлює проблеми, що постають перед Україною в умовах війни та має чіткий план дій щодо подолання викликів, що виникають. Одним з викликів є зростання рівня бідності в Україні, який за період широкомасштабної військової агресії росії проти України збільшився майже в 5 разів. Війна відкинула Україну у рівні бідності на 16 років назад. Ще одним важливим завданням соціальної політики України є організація належної поствоєнної адаптації демобілізованих військовослужбовців у мирне життя, в тому числі – сприяння економічній незалежності ветеранів та можливості конкурувати в цивільному секторі трудових відносин. Також існує нагальна необхідність змінювати пенсійну систему України, яка вже давно не може гарантувати українцям в поважному віці належного фінансового забезпечення. Впровадження потребує накопичувальна пенсійна система. Серед нових для України викликів в соціальній сфері є створення механізму регресних позовів до країни-агресора щодо відшкодування завданих збитків життю та здоров’ю громадян України та запровадження системної демографічної політики. Під час робочої зустрічі зазначалося, що окремої уваги також потребує державна політика у сфері праці з урахуванням міграції населення в умовах війни.
«Ми розуміємо всі проблеми та виклики, які стоять перед країною. Нас чекають надзвичайно важкі часи з точки зору соціального забезпечення. Уже сьогодні нашу соціальну систему повністю фінансують міжнародні партнери. Тому для переходу з рейок військових на рейки мирного часу та повернення тих прав та захисту, який був до війни, потрібен час та багато роботи кожного в країні, - зауважила Галина Третьякова. – Уже зараз парламент разом з Кабміном та міжнародними експертами напрацьовує Національну стратегію доходів, якою має бути врегульовано питання оподаткування фізичних осіб та передбачена можливість звільнення нижнього доходу кожного утриманця родини від оподаткування. Таким чином держава підтримає годувальника у забезпеченні базових потреб домогосподарства».
У процесі напрацювання нової соціальної політики в країні державники також планують передбачити відповідальність юридичних та фізичних осіб за нанесену шкоду життю та здоров’ю та, відповідно, створити методологію чесної компенсації. «Відповідно до чинного законодавства, держава має компенсувати шкоду, яку людині завдала та чи інша юридична або фізична особа. Наприклад – підприємство, на якому людина отримала трудове каліцтво. На сьогодні той, хто безпосередньо наніс шкоду, не несе повної відповідальності перед тим, хто її отримав, - пояснила пані Третьякова. – Компенсація за нанесену в цьому випадку шкоду має передбачати переобладнання життя під потреби особи з інвалідністю, яка отримала інвалідність внаслідок нанесення такої шкоди, покривати недоотриманий людиною дохід, відшкодовувати в чесному обсязі збитки за «біль та жаль». Саме такий термін використовує Європа».
Заступник Голови Федерації професійних спілок України, Перший заступник Голови СПО профспілок на національному рівні Олександр Шубін запевнив у готовності профспілкової сторони до активної роботи в процесі подолання викликів воєнного часу та відновлення України в контексті інтеграції країни в ЄС. Уже зараз, за його словами, варто розпочати роботу з актуалізації Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні. Також, на думку пана Шубіна, потребує відновлення робота Національної тристоронньої соціально-економічної ради. «Не кожна країна може похвалитися наявністю соціального діалогу в період війни і це визнається нашими колегами за кордоном. Лідерство у цьому процесі займає Комітет. Майже жоден законопроект не проходить без створення відповідної робочої групи, де представлені сторони соціального діалогу, експерти. Водночас, за світовою практикою, ключова роль в соціальному діалозі має належати виконавчій гілці влади як стороні такого діалогу. Тому закликаємо міністерства та відомства до більш тісної взаємодії із соціальними партнерами, зокрема, на етапі розробки проектів законів та підзаконних актів, - наголосив заступник Голови Федерації професійних спілок України. – Крім того, з нашої точки зору потрібно долучити соціальних партнерів також до напрацювання профільних розділів в плані відбудови України. Велика кількість наших людей через війну вже вимушено інтегрована в європейський ринок праці, вони є цінними працівниками для іноземних країн. Тому питання гідної праці в Україні, соціального діалогу є наріжним для їх повернення та побудови в Україні сталого мирного майбутнього».
Запрошені до участі в робочій зустрічі голови профспілкових організацій у своїх виступах також наголошували на необхідності збереження трудового капіталу в Україні, розвиток стратегічних галузей економіки під час відбудови держави після Перемоги над російським агресором. За словами профспілкових лідерів, серед питань, що потребують вирішення: підтримка громадян, які стали тимчасово безробітними через зупинку роботи підприємства (під впливом війни); перекваліфікація людей, що втратили роботу та не можуть реалізувати себе на ринку праці через брак вакансій відповідно до компетенцій особи; підтримка молоді в процесі працевлаштування; психологічна підтримка працевлаштованих, що позитивно вплине на життя громадян та продуктивність їх праці; безпека праці в будівельній галузі, яка стане стратегічною в процесі поствоєнного економічного розвитку України; розвиток соціального діалогу на галузевому рівні.
Голова Профспілки металургів і гірників України Олександр Рябко у своєму виступі звернув увагу на необхідність підвищити ефективність результатів соціального діалогу, зокрема, в частині поступового скорочення обмеження прав працівників у період воєнного стану; необхідності посилення державної підтримки стратегічних галузей промисловості, а також на доцільності включення до умов договорів з післявоєнної відбудови України положень, що дозволять відновити трудовий потенціал країни, забезпечити гідні умови праці, створення нових робочих місць.
Голова Профспілки машинобудівників та приладобудівників України Анатолій Курбаченко, в свою чергу, звернувся до профільних міністерств із закликом посилити соціальний діалог на рівні галузей з метою відродження в країні високотехнологічного виробництва.
Голова Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України Олександр Давиденко повідомив про важкі умови роботи найманих працівників цієї критично важливої галузі та звернувся до представників держави з проханням посилити співпрацю щодо покращення умов праці відповідної категорії громадян, зокрема, в частині організації комплексних програм психологічної реабілітації. А Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, заступник голови ФПУ на громадських засадах Василь Андреєв закликав до об'єднання зусиль щодо посилення безпеки і здоров'я працівників на роботі. Також пан Андреєв наголосив на необхідності створення в Україні Інспекції праці європейського зразка, роль якої полягатиме у контролі виконання законодавства про працю у країні, що відбудовуватиметься.
Питання налагодження співпраці профспілок і влади у питаннях соціальної та трудової реабілітації молодих українських ветеранів війни порушила у своєму виступі Голова молодіжної ради Федерації професійних спілок України Іванна Храпко. А Голова Федерації профспілкових організацій Чернігівської області Ігор Москаленко поінформував про спільні зусилля соціальних партнерів на територіальному рівні з відбудови зруйнованої війною Чернігівської області.
Учасники робочої зустрічі домовилися про підтримку високого рівня активності ведення соціального діалогу, ефективної співпраці в подоланні викликів воєнного часу та повоєнній відбудові України в контексті європейської інтеграції. Були визначені питання, які потребують опрацювання. Очікується проведення низки консультацій з питань, обговорених під час зустрічі у Комітеті.
На початку цього року у Профспілці металургів і гірників України стартувала звітно-виборча кампанія. Деякі первинки, такі як ПО ПМГУ Криворізького залізорудного комбінату (голова Юрій Деркач) та ПО ПМГУ «Інтерпайп-Дніпро» (голова Юрій Гандзюк) та ін, вже провели Конференції, на яких делегати заслухали і обговорили звітні доповіді про роботу первинної організації, профкому та ревізійної комісії, оновили склад профспілкового комітету, обрали лідера, якому довіряють.
Начальник відділу організаційної та профспілкової роботи Олексій Горбулін та провідний фахівець з діяльності профспілок Роман Тарасенко ознайомили учасників засідання з документами, що регулюють початок і строки проведення звітно-виборчої кампанії в Профспілці, разом з головою організаційної комісії профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Олександром Горбачовим надали рекомендації щодо організації, підготовки та проведення звітів і виборів у первинних організаціях ПМГУ, інформували про правила оформлення протоколів звітно-виборчих конференцій ПО та першого засідання новообраного профспілкового комітету.
Численні важливі питаннями колективно-договірного регулювання були обговорені сьогодні на розширеному засіданні Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи, в якому взяли участь голови територіальних організацій Профспілки, первинних профспілкових організацій, фахівці з питань соціально-економічної роботи та правового захисту. Засідання, яке проходило у очно-заочному форматі (з основною студією в Дніпрі), відкрив голова комісії Володимир Максак. Він окреслив теми порядку денного, наголосив на важливості якісного і вправного ведення колективних переговорів з роботодавцями в надто складній поточній ситуації з метою ефективного захисту трудових прав та інтересів працівників підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
Починаючи з лютого 2024 року 45 німецьких компаній працюють не п'ять днів, а чотири дні протягом шести місяців – і все це за збереження повної оплати праці та збереження 100% ефективності. Одним із ініціаторів експерименту є організація 4 Day Week Global, яка вже реалізувала подібні проекти у США, Канаді та Великій Британії. Результати скрізь були однакові. Співробітники показали велику продуктивність та задоволеність своїми обов'язками.
За прогнозом Українського центру сталевого будівництва 2024 році український ринок металоконструкцій зросте на 7%, до 85 тис. тонн
За даними Державної служби статистики, у 2023 році реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України зріс на 5,3%. Економіка продовжить зростати і у 2024 році, але є певні ризики.
У гірничо-металургійній галузі, яку традиційно називають «чоловічої» сферою, насправді працює багато жінок. Серйозне «жіноче лобі» є і в когорті профспілкового активу ПМГУ на підприємствах. За статистикою ще до війни понад 50% очільників профгруп складали жінки. А зараз, з урахуванням мобілізаційних процесів, цифра тільки зростає.
Питання охорони праці і безпеки на робочому місці – одне з основних в діяльності ПМГУ. Воно ніколи не втрачає своєї важливості, при цьому в його вирішенні не обійтися без об'єднання зусиль Профспілки, органів державного нагляду і роботодавців.
Мінімальна зарплата
