Новини ЦР ПМГУ - Запорожский обком ПМГУ

Феросплавні підприємства України наразі перебувають у дуже складних умовах і продовжують працювати з кількох причин: виконання підписаних контрактів, участь електропечей заводів у регулюванні роботи української енергосистеми, а також виконання соціальних функцій. Мало хто наважиться зупинити підприємство в прифронтовій зоні, що означало б звільнення людей і припинення сплати місцевих податків. Багато людей залишаються жити практично на лінії фронту тільки тому, що у них є робота і їм нікуди їхати. Таку оцінку ситуації дав Сергій Кудрявцев, виконавчий директор УкрФА.

При цьому експерт вказав і на низку позитивних тенденцій: попри всі труднощі вітчизняні феросплавники поступово нарощують випуск продукції (за підсумками І півріччя обсяги зросли до 151,2 тис. т.), хоча видобувні потужності галузі поки що простоюють. Поступово відновлюється експорт: за 6 місяців 2025 року він зріс у 2,3 рази. Головними стримуючими факторами залишаються ризики роботи в безпосередній близькості до лінії фронту і висока вартість електроенергії.

Як зазначає Сергій Кудрявцев: «Головне завдання галузі зараз – протриматися. Завдяки роботі сонячних електростанцій у ясну погоду електроенергії поки що вистачає. У разі будь-яких зрушень щодо припинення вогню підприємства зможуть дещо збільшити обсяг виробництва».

За інформацією профільного порталу GMK Center, обсяг споживання металопродукції на українському ринку (за винятком прокату з полімерним покриттям, нержавіючого прокату та білої бляхи) у I півріччі 2025 року збільшився на 13% рік до року. Однак з урахуванням приросту складських запасів у металотрейдерів з початку року, реальне зростання ємності ринку за підсумками січня-червня становило близько 9% рік до року.

При цьому структура ринку зазнала значних змін. Зокрема, в українському імпорті суттєво зросла частка турецької продукції (сягнула 59,5% порівняно з 49,6% роком раніше). Також розширив свою присутність Китай: до 12,7% порівняно з 9,3% роком раніше. Про це свідчать розрахунки, зроблені на базі даних Державної митної служби.

Як зазначив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, різке зростання імпорту, зокрема з Туреччини та Китаю, вже зараз становить пряму загрозу для українських виробників, особливо у сегменті довгомірного прокату – арматури та катанки, які підприємства в Україні здатні випускати самостійно. Ситуація потребує термінового втручання з боку держави, оскільки імпортна продукція часто отримує цінові переваги завдяки використанню дешевих енергоносіїв та сталевої заготовки з РФ. Така конкуренція є недобросовісною і ставить українські заводи в завідомо гірші умови.

У «Укрметалургпромі» наголошують: якщо не вжити відповідних захисних заходів, українські виробники можуть остаточно втратити внутрішній ринок, який має бути «подушкою безпеки» для галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Канадська профспілка металістів United Steelworkers (USW) закликає уряд негайно вжити заходів для захисту робочих місць, доходів та ланцюгів постачань.

У відповідній заяві USW зазначається: «У секторах виробництва сталі та алюмінію працюють понад 20 тисяч членів USW. Тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом безпосередньо впливають на них всіх. Вже повідомлялося про кілька звільнень, на низці підприємств було укладено угоди про розподіл роботи, щоб мінімізувати втрати робочих місць. Наслідки також відчуваються в лісовому, автомобільному та виробничому секторах».

Ще з першими тарифними оголошеннями USW створила робочу групу для моніторингу розвитку подій, спілкування з роботодавцями і урядом, координації дій з міжнародним профспілковим рухом, а також, за необхідності, напрацювання програми розв’язання проблем, що виникнуть.

Наразі дорожню карту такої програми вже намічено. Зокрема, канадські сталеливарники вимагають реформи системи страхування з безробіття та розробки надійної промислової стратегії країни для зменшення залежності Канади від торгівлі з США, у якій пріоритет має бути наданий сталі, алюмінію, деревині та іншим матеріалам, виробленим в Канаді. Крім того, профспілка наголошує на необхідності податкової пільги для заохочення закупівель товарів канадського виробництва та створенні стратегічних резервів критично важливих корисних копалин для стабілізації попиту та безпеки ланцюгів постачань.

Ринок сталі України протягом I півріччя 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно впало, внутрішнє споживання та імпорт відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.

Галузь продовжувала потерпати від проблем, спричинених війною. Деякі підприємства працювали з перебоями через енергетичні обмеження або наближеність до зони бойових дій. Водночас сектор відчував тиск з боку глобального ринку. Ситуацію ускладнювали посилення торговельного протекціонізму в ЄС, нові мита, CBAM та інші регуляторні бар’єри.

Важливим викликом також залишався обмежений доступ до фінансування – через воєнний ризик міжнародні інвестори переважно утримувалися від прямих вкладень, а державні інструменти підтримки, на відміну від ЄС, в нашій країні майже відсутні. Це змушувало компанії розраховувати насамперед на власні ресурси. Однак, попри складнощі, українська металургія продемонструвала високу стійкість.

Докладніше про цифри, тенденції та перспективи – в аналітиці від порталу GMKCenter

Україна в січні-липні 2025 року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 63,524 тис. тонн із 39,691 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився на 48,2% – до 71,345 млн доларів США. Про це йдеться у даних Держмитслужби.

При цьому основний експорт здійснювався в Алжир (26,78% поставок у грошовому виразі), Польщу (26,63%) і Туреччину (22,22%).

Крім того, за сім місяців 2025 року Україна імпортувала 21,701 тис. тонн цієї продукції – зниження на 66,4% до аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт упав на 60,2% – до 42,576 млн доларів США.

Імпорт здійснювали переважно з Норвегії (20,95%), Казахстану (13,97%) і Вірменії (9,83%).

Загалом за пів року Україна наростила експорт феросплавів у 2,3 раза.

Ця думка стала наскрізною у виступі президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова на круглому столі «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК».

Зокрема, керівник об’єднання підкреслив: «Рішення, які держава повинна прийняти у сфері тарифоутворення в енергетиці не відносять ні до «субсидій», ні до «підтримки окремих галузей». Мова йде лише про економічні обґрунтовану державну політику в сфері енергозабезпечення економіки в умовах воєнного стану і під час післявоєнної відбудови.

Переконаний, що у нас настільки велика взаємозалежність між енергетикою і базовими галузями промисловості, що енергетики також зацікавлені в тому, щоб споживачі працювали впевнено як у поточному моменті, так і у найближчі роки».

Про гостроту проблеми конкретно для ГМК, а також про заходи, які могли б зменшити існуюче фінансове навантаження на промислові підприємства, – у тезах виступу на порталі GMKCenter

У липні 2025 року споживчі ціни в Україні знизилися на 0,2% проти попереднього місяця. У річному вимірі темпи інфляції також дещо сповільнилися – до 14,1%. Про це повідомила Державна служба статистики України.

За даними Держстату, на споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 1,1%. Найбільше – на 23,9% – подешевшали овочі (рік до року цей показник становить +17,5%), на 2,8% – цукор. Водночас на 1,7-0,3% зросли ціни на фрукти, яйця, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, сало, хліб, рибу та продукти з риби, сири, рис, продукти переробки зернових, соняшникову олію, молоко, кисломолочну продукцію. Лідером зі зростання цін рік до року залишаються яйця, які додали у ціні 82,4%.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,8% (рік до року – на 19,2%), що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,6%.

Одяг і взуття подешевшали на 4,6%, зокрема, одяг – на 5,2%, взуття – на 4,0%. Ціни на транспорт зросли на 1,6% переважно через подорожчання пального та мастил на 4,1%.

Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 року на 24,1% - до 23,5 тис. грн.

Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% - з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025.

Найвищі зарплати традиційно у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій - у першому кварталі 2025 року вони сягнули 65,6 тис. грн (дані Держстату). Це на 32,6% більше, ніж роком раніше.

Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.

На другому місці - фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік - 28,6%.

Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність - 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).

Низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання - 13,1%.

Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (+21% до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (+27% до 35 тис. грн), кухар (+23% до 26,5 тис. грн), касир (+21% до 20 тис. грн), водій (+28% до 32 тис. грн), вантажник (+25% до 22,5 тис. грн), бариста (+21% до 20,5 тис. грн).

Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 році можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт.

Однак зростання зарплат обмежується кількома чинниками. Зокрема, як зазначає НБУ, брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.

Крім того, роботодавці не завжди готові пропонувати зарплати, вищі за очікування кандидатів. Дані Державної служби зайнятості та порталів з пошуку роботи показують, що очікування шукачів щодо рівня оплати праці здебільшого відповідають можливостям компаній. Це обмежує потенціал подальшого активного підвищення зарплат.

До прикладу, у Дослідженні ринку праці 2024-2025 від Федерації роботодавців України та ДСЗ, йшлося, що велика частка безробітних має низькі зарплатні очікування (лише 20% вказали бажану зарплату вище за 20 тис. грн).

Водночас 15% опитаних роботодавців назвали причиною труднощів у підборі персоналу завищені очікування по зарплаті.

Втім у тому ж Дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 році. Серед них найбільший відсоток відслідковувався в:

Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).

Українські виробники залізорудної сировини за підсумками першого півріччя 2025 року випали з трійки найбільших експортерів країни: експорт впав на 11,9% порівняно з першим півріччям минулого року, до 16,14 млн тонн. Причина – у спаді світової економіки, а також у тарифах українських державних монополій, через які вітчизняні виробники не можуть конкурувати на зовнішніх ринках. Про це пише Liga.Net.

«Ще пів року тому, завдяки відкриттю навігації в портах, залізна руда вибилася у лідери за обсягами експорту – 33,6 млн тонн, зростання на 89%. За показником експортного виторгу у минулому році гірняки посіли третє місце, поступившись постачальникам кукурудзи та пшениці. Але вже у січні-червні цього року залізна руда не потрапила навіть у трійку найбільш експортованих товарів», – вказує видання.

Втім, внесок гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) в укріплення платіжного балансу країни залишається значним: частка залізної руди у загальному обсязі вітчизняного товарного експорту становить 6,35%.

«Основна причина зниження експорту залізної руди, за твердженням аналітиків, полягає в охолодженні світової економіки. Серед внутрішніх чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції на глобальному ринку, гравці ринку та аналітики в першу чергу називають аномальні витрати. Підприємства зазнають суттєвих додаткових витрат воєнного часу – від високих тарифів державних монополій (Укрзалізниці, Укренерго, Оператора газотранспортної системи), вартості імпортної енергії у разі відключень, кадрового дефіциту, обмежень у роботі та прямих збитків від обстрілів», – наголосили у Liga.Net.

Завдають клопоту гірнякам й державні ініціативи, зокрема у сфері оподаткування. Несвоєчасне відшкодування державою податку на додану вартість (ПДВ) посилює проблеми підприємств із оборотним капіталом, заявив тимчасовий голова правління Ferrexpo Лучіо Дженовезе.

За твердженням представників компанії, вимушене скорочення виробництва через призупинення відшкодування ПДВ призвело до того, що понад третина працівників були переведені на скорочений робочий час або у відпустку, компанія скоротила закупівлі товарів і послуг, а також призупинила всі необов’язкові капітальні витрати, витрати на КСВ та гуманітарну допомогу.

«Також до чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції, відноситься нещодавне рішення Верховної Ради щодо збільшення земельного податку для гірничодобувних підприємств у 2,6 рази: це призведе до чергового зростання постійних витрат гірничо-металургійного комплексу і негативно вплине на ослаблену стійкість галузі. В результаті постраждають виробники, які через зростання собівартості стануть ще менш конкурентоспроможними на експортних ринках і як наслідок вимушені будуть скорочувати виробництво та витрати. Держава ж отримає менше податків у державний та місцеві бюджети», – резюмувало видання.

Інфляційні процеси в Україні залишаються високими, перевищуючи прогнози як Уряду, так і Національного банку. У червні річний показник споживчої інфляції сягнув 14,3%, а ріст цін в промисловості за січень–травень 2025 року становить вражаючі 42%.

Особливо стрімко зростають ціни на продукти харчування — окремі категорії додали понад 30%: яйця (+59%), овочі (+24%), соняшникова олія (+34%), фрукти (+52%), м’ясо (+23%), молоко (+21%). В динаміці інфляції домінують немонетарні (ситуативні) фактори, а приріст цін не реагує на зміну ключової ставки (15,5%).

Це – наслідок як війни, так і недосконалої економічної політики держави в її умовах. Дорогі кредити, проблеми в енергетиці, логістиці, девальвація гривні, обмежена купівельна спроможність громадян – чинники, які лише посилюють витратну інфляцію. НБУ визнає, що витратні фактори наразі домінують, а монетарна політика через низький рівень гривневих заощаджень населення не має належного впливу. Банки за роки війни так і не залучили вагомі обсяги гривневих депозитів у систему: такі депозити від населення становлять мізерні 6% споживчих витрат.

Похибка в інфляційних прогнозах НБУ в річному вимірі – 30-50%, що свідчить як про нерезультативність антиінфляційних інструментів монетарної політки, так і неадекватність реальним обставинам моделей інфляції, орієнтованих виключно на попит.

Уряд натомість прогнозує зростання ВВП – з 4,5% у 2026 році до 5,7% у 2028-му, а також зниження інфляції – з 8,6% до 5,3%. Проте ці орієнтири виглядають умовно-оптимістичними. Бюджетна декларація 2026-2028 рр. не дає відповідей на ключові питання: як стимулюватиметься розвиток внутрішніх виробництв, створення нових робочих місць, технологічне оновлення підприємств, забезпечення фінансових стимулів для бізнесу. Фактично ігнорується соціально-демографічна ситуація: за три роки прожитковий мінімум зросте лише на 400 грн, а мінімальна зарплата – на 1400 грн, до 9400 грн. Для порівняння, в сусідній Польщі мінімалка – 41 тис. грн в еквіваленті.

Це не стимулює повернення понад 7 мільйонів громадян з-за кордону. Темпи народжуваності залишаються критично низькими, а бажання повертатися у вимушених переселенців – слабшає. Низька купівельна спроможність громадян поглиблює соціальну нерівність та бідність, що вже визнається і в урядових колах. Для промисловості це означає скорочення внутрішнього ринку збуту, зниження завантаженості виробничих потужностей і, зрештою, втрату робочих місць.

Ба більше: ця ситуація стримуватиме не тільки промисловий розвиток, а в перспективі ріст економіки, темпи її відновлення.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє при УСПП, уже передавав до РНБО, Кабінету Міністрів і Верховної Ради низку системних пропозицій щодо подолання кризових явищ:

Без системних і послідовних дій Уряду країна ризикує втратити не лише економічну стійкість, а й кадровий потенціал, необхідний для відбудови.

У цьому контексті УСПП закликає провести цільове засідання Кабміну за участі представників парламенту, РНБОУ, бізнесу, громадських і науково-аналітичних структур. Необхідно не лише констатувати проблеми, а напрацювати єдину національну стратегію економічної стабілізації, відновлення та розвитку, яка враховуватиме реальність війни на виснаження ресурсів із російським агресором, соціальні ризики та потенціал українського бізнесу.

Працівники українського ГМК – сильні і витривалі, вони не бояться випробувань. Але навіть їм час від часу потрібне перезавантаження. Його символом стає День металурга і гірника, який не лише вшановує трудовий внесок галузевиків у розвиток держави, але й засвідчує завершення циклу і початок нового відліку, майже як зміна календарного року.

Відзначити цей перехід, а також подякувати людям за сумлінну працю і профспілкову активність прагне Центральна рада ПМГУ, навіть в складних умовах війни організовуючи урочисті збори з нагоди професійного свята. Цьогоріч такий захід відбувся 15 липня в Дніпрі. До участі в ньому долучилися понад 80 представників профактиву з різних куточків країни.

Героїв дня вітали лідери ПМГУ Богдан Оверковський і Валерій Гавриленко, очільник Федерації профспілок України Сергій Бизов, голова Дніпропетровської обласної ради профспілок Анатолій Яловий, голова Профспілки «Космомаш» Віктор Гармаш, генеральний директор Санаторію «Курорт Орлівщина» Олександр Андрієнко. Кожен з них знайшов для металургів і гірників теплі слова та добрі побажання.

Так, Богдан Оверковський підкреслив, що Україна формувалася насамперед як індустріальна держава, і її майбутнє має розбудовуватися на такому ж підґрунті. Без ГМК і його працівників це неможливо. А їм, людям, що виконують дуже важку і важливу роботу, в свою чергу, потрібна Профспілка – дієва і справді здатна захистити їхні інтереси й права.

З цим твердженням повною мірою погодився Анатолій Яловий, зазначивши, що ГМК в буквальному сенсі створив Дніпропетровську область, підприємства галузі є базовими для вітчизняної економіки, а небайдужі металурги і гірники протягом багатьох років залишаються основою профспілкового руху.

«В народі завжди поважали представників гірничо-металургійних професій», – констатував Віктор Гармаш, і побажав профактивістам ПМГУ, щоб їхня робота була плідною і спілчани її цінували.

Сергій Бизов не приховував свого занепокоєння надзвичайно складною ситуацією в країні, у вітчизняному ГМК, в українському профрусі. Однак його виступ мав потужний оптимістичний посил: «Ми зможемо повернути все втрачене, якщо у нас будуть люди!»

Водночас біль і гордість звучали у подяках на адресу наших захисників. Тих, хто віддав за Батьківщину життя, вшанували хвилиною мовчання.

Не обійшлися, звісно, і без церемонії нагородження, на згадку про яку учасникам урочистих зборів залишиться багато яскравих фото.

Загалом у ці дні відзнаки Центральної ради, територіальних і первинних організацій Профспілки отримають понад 600 профактивістів і дієвих членів ПМГУ.

Слова нічого не вирішують, тільки дії. Однак щоб ці дії розпочалися, щоб вони були виваженими і вірними, і принесли бажаний результат, стартовою точкою має стати відкрите обговорення того, що іде не так. Тому Профспілка металургів і гірників України наполегливо закликає соціальних партерів до проведення робочих зустрічей, присвячених нагальним проблемам українського ГМК.

Нещодавно відповідне звернення було адресоване заступнику Міністра економіки України Андрію Телюпі. Вчергове нагадавши про важливість нашого сектору для стабільності та обороноздатності країни, про справжній героїзм його працівників, Профспілка привернула особливу увагу Мінекономіки до ситуації на низці підприємств, зокрема феросплавної підгалузі, які наразі перебувають в екстремальних умовах. Для їхнього виживання та збереження їхніх трудових колективів вкрай потрібні системні заходи підтримки.

Звісно, вирішувати завдання поновлення та підвищення продуктивності роботи підприємств в умовах воєнного стану – надзвичайно складно. Цей процес потребує об’єднання зусиль соціальних партнерів, спільних рішень і дій. Профспілка сподівається, що в Мінекономіки зроблять крок назустріч нашій ініціативі та погодяться на проведення зустрічі, яка сприятиме вирішенню гострих питань вітчизняного ГМК.

Національна асоціація добувної промисловості України звернулася до голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та народних депутатів з проханням відхилити поправки №70, 71, 34 та 96 до проєкту змін до Податкового кодексу: ці поправки не тільки містять ризики корупційних зловживань, а й є дискримінаційними у відношенні добувної галузі. Про це йдеться у офіційному повідомленні Асоціації.

«З початку повномасштабної війни НАДПУ регулярно наголошує на скрутному становищі, у якому опинилася добувна промисловість. Запропоновані та згадані вище зміни посилять негативні тенденції для працюючого в умовах війни бізнесу. Підвищення податкового навантаження призведе до скорочення експорту та виробництва, а українська продукція стане неконкурентоспроможною на світових ринках», – наголошується у зверненні.

У НАДПУ зауважили, що поправки №70 та №71 про підвищення ставок земельного податку у 2,5 рази призведе до значного збільшення собівартості продукції, що стане критичним фактором для багатьох підприємств, які вже працюють на межі рентабельності. Крім того, коефіцієнт 0,25, який наразі застосовується, не є пільгою для галузі, адже вони фактично чотири рази сплачують податки за вигоду, отриману з одного гектара землі: податок на прибуток за загальною ставкою 18%, рентну плату за користування надрами, плату за розміщення малонебезпечних відходів гірничої промисловості та земельний податок.

Для порівняння, сільськогосподарські підприємства (зокрема агрохолдинги) сплачують лише єдиний податок четвертої групи за ставкою 0,95% від нормативної грошової оцінки (НГО) земель, що втричі менше від базової ставки земельного податку. При цьому, середній по Україні єдиний податок складає всього 250 грн за гектар на рік — що істотно нижче навантаження на гірничодобувні підприємства. Таким чином, ці правки поглиблять податкову дискримінацію між секторами.

«Зараз залізорудні комбінати завантажені лише на 60% від довоєнного рівня. Експорт титанових руд обвалився на 91% (у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року). Якщо ці правки будуть ухвалені, зупиняться підприємства, які вже працюють на межі рентабельності, а держава втратить валютну виручку, податкові надходження та тисячі робочих місць», – підкреслили у НАДПУ.

Що стосується поправок №34 та №96, які передбачають можливість припинення дії дозволу на користування надрами у разі наявності податкового боргу протягом двох кварталів у розмірі більше 3060 грн, то вони призведуть до посилення корупційних ризиків – адже за допомогою цієї норми державні органи можуть шантажувати бізнес, фактично змушуючи його до сплати неправомірної вигоди, погрожуючи зупинкою діяльності.

Український бізнес працює в умовах високої нестабільності, тому певні затримки із сплатою податкового боргу цілком можливі через об’єктивні причини воєнного періоду. Але зупинення діяльності підприємств через такі борги призведе до ще більшої шкоди для держави: скорочення виробництва, зменшення експорту, масові звільнення працівників, зупинка сплати всіх інших податків і зборів. НАДПУ закликає Верховну Раду відхилити поправки №№70, 71, 34 та 96, щоб не допустити посилення кризових явищ у гірничодобувній промисловості України, не створювати додаткові ризики для експорту, валютних та податкових надходжень та зайнятості населення», – резюмували у Асоціації.

5 липня голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що в Україні можна було б ввести 4-денний робочий тиждень навіть під час війни, дозволивши бізнесу самостійно ухвалювати таке рішення. Держслужбі зайнятості надала коментар з цього питання.

В Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Про це повідомляє пресслужба Державної служби зайнятості.

Зазначається, що скорочення цього часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. При цьому в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.

«Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час», - зазначила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.

У відомстві нагадали, що у 2019 році в Україні вже тестували чотириденний робочий тиждень. Попри покращення самопочуття працівників і зниження вигорання, згодом у деяких напрямах зафіксували падіння продуктивності. Особливо це відчутно в умовах погодинної оплати праці.

«Наразі база ЄІАС (єдина інформаційно-аналітична система) містить інформацію від роботодавців стосовно наявних 876 вакансій з неповним робочим часом на території всієї країни. Всі вони різноспектрового спрямування, зокрема: лікарі, соціальні робітники, вчителі, прибиральники, практичні психологи, вихователі, водії, укладальники-пакувальники, листоноші та інші. Рівень оплати праці у таких вакансіях коливається від мінімального до 60 тис. грн.», - відмітила Підлісна.

У Державній службі зайнятості додали, що наразі країни, які запровадили чотириденний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат.

Найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Поки що чотириденний робочий тиждень в Україні можливий у форматі локальних домовленостей.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах провів робочу зустріч із новообраним Головою Федерації профспілок України Сергієм Бизовим.

Сторони зосередили увагу на необхідності активізації соціального діалогу в умовах воєнного стану, адже саме ефективна взаємодія між роботодавцями, профспілками та державою є ключовою для збереження та розвитку людського потенціалу країни. У центрі уваги – підвищення соціальних стандартів, створення гідних умов праці та життя, що, зокрема, є потужним стимулом для повернення українських громадян, які через повномасштабну російську агресію вимушено виїхали за кордон.

Особливу увагу було приділено програмам перекваліфікації та професійного навчання для ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю. Такі ініціативи повинні стати основою політики реінтеграції та адаптації цих категорій громадян в економіку країни.

Під час зустрічі також було обговорено Бюджетну декларації Уряду на 2026–2028 роки. Співрозмовники погодилися, що в нинішніх умовах важливо, аби державна фіскальна/фінансова політика сприяла економічному зростанню, соціальній стабільності та підтримці критично важливих галузей промисловості. У цьому контексті ФПУ та ООРУ домовилися працювати спільно над відповідними пропозиціями до Уряду.

Нагадуємо, що між Федерацією профспілок України та Об’єднанням організацій роботодавців України діє Меморандум про співробітництво. Найближчим часом сторони планують провести спільне засідання, присвячене практичній реалізації домовленостей, закладених у цьому документі.

Підприємство підписало меморандум з Міністерством у справах ветеранів та декларує підтримку захисників

3 липня 2025 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» офіційно приєднався до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок. Відповідний документ було підписано у присутності міністерки у справах ветеранів України Наталії Калмикової, яка разом із заступницею Юлією Кірілловою відвідала підприємство з робочим візитом, йдеться у повідомленні пресслужби.

В межах поїздки представники міністерства зустрілись з керівництвом заводу, працівниками-ветеранами та відвідали виробничий майданчик машини безперервного лиття заготовок. Там вони ознайомились із процесом виготовлення сталі та обговорили умови праці й адаптації захисників, які повертаються до мирного життя.

Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів, розроблені за ініціативи Starlight Media у партнерстві з Veteran Hub, Forbes Ukraine та Міністерством ветеранів. Вони включають 12 ключових положень, серед яких – справедливі умови працевлаштування, реабілітація, ментальна підтримка, освітні програми, перекваліфікація та безбар’єрність.

«Сьогодні більше 3000 наших працівників захищають Україну в лавах ЗСУ. Більше 230 повернулись на підприємство. Ми бачимо своїм обов’язком всебічно підтримувати наших ветеранів та ветеранок на усіх етапах їх повернення до мирного життя, від фізичної та моральної адаптації на виробництві до підтримки їхніх членів родин. Ми розуміємо відповідальність за наших людей, де б вони не були – в цеху, на фронті, після демобілізації. Співпраця з Міністерством ветеранів для нас є важливим знаком єдності держави та бізнесу. Ми хочемо, щоб наші ветерани повертались до нас в «АрселорМіттал Кривий Ріг», і готові допомагати їм розвиватись та будувати своє життя далі», – зазначила Олена Бізяєва, в.о. гендиректора підприємства.

У свою чергу, Наталія Калмикова наголосила, що інтеграція ветеранів у економіку – не лише соціальний, а й стратегічний виклик.

«Ми раді, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» приєднується до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок, і вже сьогодні активно впроваджує їх в роботу. Це важливий крок до розвитку культури, в якій ветерани та ветеранки не тільки отримують можливість реалізувати свій потенціал, а й стають важливими учасниками економічного зростання. Ветерани та ветеранки мають унікальні навички, досвід та дисципліну. Вірю, що впровадження Принципів не лише посилить саму компанію, а й сприятиме розвитку національної економіки, адже ветерани та ветеранки готові до нових викликів, відповідальності та командної роботи», – зазначила вона.

Нагадаємо, що у 2024 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» виділив на підтримку громад та благодійну допомогу постраждалим від війни понад 60 млн грн. Ці напрямки торік стали головними у соціально-благодійній діяльності підприємства. Загальний обсяг благодійної допомоги з початку війни склав понад 710 млн грн.

Вчора фахівці апарату ПМГУ, разом із колегами з інших вітчизняних профспілок, представниками об’єднань роботодавців, органів влади, Національної служби посередництва і примирення, організацій громадянського суспільства та міжнародних інституцій, взяли участь у валідаційному онлайн-семінарі «Аналіз миру та конфліктів», організованому Офісом Міжнародної організації праці в Україні.

Під час заходу було презентовано попередні результати дослідження щодо впливу війни на сферу праці та соціальний діалог в Україні. Їх представив автор – Ендрю Рассел, спеціаліст із глобального розвитку МОП з понад 30-річним досвідом роботи у складних, конфліктних і перехідних суспільствах.

У своїй доповіді він окреслив не лише загрози для ринку праці та соціальної стабільності в нашій країні, а й чинники, які можуть сприяти побудові миру. В центрі уваги опинилися виклики та потенціал для інклюзивного відновлення: трансформація ринку праці в умовах війни; посилення соціального діалогу як основи довіри та стійкості; гендерна рівність і соціальна інклюзія; підтримка мікро-, малих і середніх підприємств; реінтеграція ветеранів у трудове середовище.

Після презентації учасники поділились своїми думками, коментарями та рекомендаціями, які будуть враховані при доопрацюванні звіту. Ознайомитися з його матеріалами українською мовою можна тут

В наступні три роки в Україні передбачається щорічне зростання розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Про це йдеться в Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, затвердженій урядом.

Так, мінімальна заробітна плата за планом уряду складатиме:

Зазначається, що у 2026-2028 роках прогнозні розміри прожиткового мінімуму розраховано з огляду на основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, зокрема з урахуванням підвищення темпів інфляції для відповідного року.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб має скласти:

1 липня 2025 року в Києві відбулася подія, що має важливе значення для профспілкового руху України. На засіданні Ради Федерації профспілок України обрано нового голову - ним став Сергій Бизов, голова Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер. Цей вибір не лише зміна керівника, а й новий етап у розвитку профспілкового руху.

Сергій Бизов - людина помітна і динамічна. Його діяльність виходить далеко за межі традиційної профспілкової функції: від допомоги військовим і ветеранам до запуску програм реабілітації, працевлаштування, соціального партнерства.

Обрання Сергія Бизова відбувається у період масштабних трансформацій, які переживає профспілковий рух України. Його кандидатура отримала широку підтримку завдяки активній діяльності у сферах захисту соціально-економічних, трудових прав працівників, допомоги військовослужбовцям і ветеранам та розвитку соціального діалогу.

«Ми стоїмо перед викликами, які вимагають нових підходів до захисту працівників. Моє головне завдання - зробити профспілки ефективним інструментом підтримки кожного, хто працює на благо країни», - зазначив Сергій Бизов після обрання.

Федерація профспілок України висловлює впевненість, що новообраний голова сприятиме оновленню профспілкового руху, посиленню діалогу з державними інституціями та роботодавцями, а також розширенню соціального захисту для працівників і трудових колективів.

Попереду чимало викликів: законодавчі ініціативи, реформи ринку праці, модернізація профспілкової моделі. Але вибір Ради ФПУ демонструє готовність до сміливих рішень і дії в інтересах людини праці.

У січні-травні 2025 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 2057 тис т металопрокату (97,6% відносно аналогічного періоду 2024 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1541 тис. т, або 61,5%. В січні-травні 2024 р. частка експорту становила 65,4% (1680 тис т при загальному виробництві металопрокату 2568 тис т).

Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2025 р. становить 32,23%, що значно нижче за показник січня-травня 2024 р. (46,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні 2025 помітно перевищує показник січня-травня 2024 р. (46,59% та 40,30% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища за показник січня-травня 2024 р. (20,18% у 2025 р. проти 12,92% у 2024 р.).

Структура імпорту у січні-травні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,83% та 21,24% відповідно); в січні-травні 2024 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,09% та 16,12%).

За 5 місяців 2025 р. ємність внутрішнього ринку становила 1557,8 тис. т металопрокату, з яких 591,8 тис. т або 37,98% припадає на імпорт. В січні-травні 2024 р. ємність внутрішнього ринку була 1360,8 тис. т, з яких 472,8 тис. т або 34,74% імпортовано. Таким чином, у січні-травні 2025 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2024 р. на 14,48%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 3,24%.

Основними експортними ринками українського металопрокату за 5 місяців 2025 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,4%) та СНД (6,9%).

Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (57,7%), на другому ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,3%).

За останні шість місяців обсяг державних грантів на проєкти декарбонізації металургійної промисловості в Європі зріс на €500 млн, сягнувши загальної суми €15,1 млрд.

Слід також відзначити фінансування проєктів декарбонізації через інструмент пільгових кредитів. Так Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ) видав €700 млн для трьох проєктів сталевих компаній у 2024-2025 рр.

Майже 90% державних грантів виділені на проєкти DRI-EAF, що є основним шляхом європейських компаній для зеленого переходу.

Найбільш активною у підтримці металургів є Німеччина, частка якої у сумі грантів складає 46% або €7 млрд, що перевищує 35% частку країни у випуску конвертерної сталі у Європі (ЄС-27+Британія). Друге місце по сумах виданих грантів займатимуть Нідерланди, після очікуваного затвердження €3 млрд гранту для Tata SteelIjmuiden.

За грудень 2024-червень 2025 було виділено або анонсовано грантове фінансування 4 проєктів:

Із 30 проєктів декарбонізації сталевих компаній, що анонсовані у ЄС-27 та Британії, тільки 7 не отримували державних грантів (не враховуючи грантів на R&D), серед них 3 грін-філд проєкти.

В процесі обговорення так і залишається фінансування двох великих проєктів Tata Steel Ijmuiden та Acciaieried’Italia. Рішення по італійському заводу може бути прийняте тільки після підтвердження планів нового власника щодо шляху декарбонізації заводу.

Але не дивлячись на активне державне фінансування європейські металурги відтерміновують початок реалізації проєктів, більшість з яких DRI-EAF. Будівельні роботи ведуться лише на 8-ми із 23-х, для яких прийняте рішення про державне фінансування.

Обмежуючими факторами для європейських компаній стали слабкий ринок, низькі ціни на сталь, високі ціни на електроенергію, недостатній попит на низьковуглецеву продукцію. Ці фактори поставили під питання ефективність бізнес-моделі DRI-EAF у Європі у найближчі 10 років, зважаючи на відсутність конкурентних переваг порівняно з країнами Півдня і Сходу та неготовність ринку.

The Action Plan on Steel and Metals представлений Єврокомісією у березні 2025 передбачає заходи щодо ефективного захисту європейського ринку сталі, енергетичне субсидування, удосконалення механізму СВАМ, обмеження експорту брухту, стимули для ринку низьковуглецевої продукції, що мають сприяти підвищенню ефективності проєктів декарбонізації.

Велика кількість людей, яка зараз отримує соціальні виплати вказує на проблеми на ринку праці. До 3−3,5 мільйона українців, зокрема людей з інвалідністю, переселенців, жінок, які доглядають за рідними, і людей 55+ можна залучити до роботи. Для цього необхідно створити систему, яка допоможе людині не втрачати зв’язок з економічним життям і не залишитися наодинці з проблемами. Головна мета - не списувати людину з життя, а підтримати її повернення до повноцінної діяльності.

Про це під час презентації Стратегії розвитку економічної спроможності населення України сказала Дарина Марчак, заступниця міністра соціальної політики України.

«Для мене як для представника Міністерства соціальної політики велика когорта людей, які є нашими клієнтами, бенефіціарами соціальних виплат допомог, є наслідком недосконалості ринку праці. Чим краще в нас буде працювати ринок праці, чим більше збалансованим і інклюзивним буде ринок праці, тим менше роботи буде у нас, як Мінсоцполітики. Я сподіваюсь, що колись у нас буде набагато менше роботи», - заявила вона.

Одна з головних виключених груп, за словами Марчак - це особи з інвалідністю, зокрема ветерани. Працюють лише 16% таких громадян, що суттєво нижче за міжнародні стандарти.

«Я думаю, що статистика всім відома. У нас 16% осіб з інвалідністю до повномасштабного вторгнення працювали. Це особи з інвалідністю працездатного віку. При тому, що міжнародний бенчмарк - це приблизно мінімум 50%. Є країни, у яких рівень працевлаштування осіб з інвалідністю - 60−70 і вище відсотків. У нас 16. При тому, що більшість цих людей з інвалідністю - це насправді інвалідність третьої групи, яка є так звана робоча», - пояснила вона.

З війною змінилася структура осіб з інвалідністю - це вже не лише літні люди. Як підкреслила Марчак, сьогодні серед таких людей багато молодих людей до 45 років.

Майже мільйон ВПО не працевлаштовані «У нас 900 000 внутрішньопереміщених осіб працездатного віку, які не працевлаштовані. Це офіційні дані реєстру застрахованих осіб. Це люди не є пенсіонерами, не отримують пенсію, не є особами з інвалідністю», - повідомила Марчак.

Вона також додала, що лише 27% українців віком від 55 до 65 років працевлаштовані.

«Тому що у нас дуже часто людиною старшого віку починають називати людину вже там 50 плюс. І от щойно ми були на дослідженні, яке показує, що у нас лише 27% людей віком від 55 років працевлаштовані. Від 55 до 65. Менше третини людей, які абсолютно ще потенційно здорові, могли б бути активними учасниками ринку праці, але з різних причин не є учасниками ринку праці», - зазначила вона.

Також, за її оцінками, чисельною є група з жінок, які доглядають за дитиною або за родичами з інвалідністю.

«За нашими оцінками, ну, принаймні мільйона 3−3,5 можна активізувати до ринку праці. Це близько до тієї цифри, яку теоретично нам, ну, наш ринок праці сьогодні потребує», - пояснила Марчак.

«Ми бачимо дуже багато прикладів неінклюзивної політики. Обмеження за віком, за статтю, обмеження за вимогами до робочого місця. Наприклад, коли людина могла би працювати частину робочого дня віддалена, без шкоди для якості роботи, але чомусь є вимога з дев’ятої до шостої. І це, наприклад, може бути дуже суттєвим обмеженням для жінок, які доглядають дітей», - пояснила Марчук одну із проблем політики компаній.

Вона додала, що навіть прогресивні компанії подекуди мають купу обмежень. Тому перше, що потрібно робити - «системно працювати над HR політиками для того, щоби, ну, не словом, закликами, робіть, ставайте більш інклюзивними».

«Ключове, на наш погляд, - це забезпечити ефективне поєднання зусиль всіх органів влади на державному і місцевому рівні для того, щоби супроводжувати людину і через всі наявні інструменти повертати людину на той самий ринок праці до економічної і соціальної спроможності», - зазначила Марчак.

Вона додала, що у Міністерства економіки, ветеранів та соцполітики є велика кількість програм, які спрямовані на повернення людей до самостійності. Але є суттєве «провисання» у тому, що немає системи цілісної підтримки, коли «через яке б вікно не потрапила людина в систему державної підтримки, Нацпол, система освіти, ветеранський помічник, соціальний працівник, сфера охорони здоров’я, щоби ми включали одночасно всі інструменти».

«Тому ключове над чим ми зараз працюємо, крім розвитку окремих інструментів, - це побудова системи електронного кейс-менеджменту, яка має працювати як система входу», - пояснила вона.

«Ми вже розробили таку систему для осіб з інвалідністю. Нам потрібно тільки ухвалити законопроект і запустити. Якщо запустимо, то це буде з 1 липня 2026-го року. Зараз ми починаємо працювати, щоб запустити таку ж систему для внутрішньопереміщених осіб. І за великим рахунком, ключове, що ми маємо зробити, що якби людина не стикнулася з потребою держави, не вона буде бігати за державними органами, а державні органи автоматично будуть включатися і надавати комплекс інструментів, який буде потрібен конкретно цій людині для повернення до нормального життя. Оце наше завдання», - підсумувала вона.

Соціальний діалог народжується з відкритості до спілкування. Тож, маючи на меті максимально повно та ефективно захищати інтереси спілчан, Запорізька обласна організація ПМГУ традиційно підтримує контакти з представниками роботодавців – як на рівні окремих підприємств, так і на рівні асоціацій.

Зокрема, вчора в.о. голови Запорізької облради профспілок Тамара Белескова та голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц завітали до Запорізької обласної федерації роботодавців. Гостей зустрічали її очільник Олександр Головко та виконавчий директор ЗОСППР «Потенціал» Валерій Крайній.

Обговорювали різні теми: соціально-економічну ситуацію в регіоні, проблеми промислових підприємств, шляхи збереження та розвитку людського капіталу, напрацювання спільних заходів для посилення соціального діалогу, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема робітничих професій, тощо. Крім того, йшлося про відзначення професійного свята – Дня металурга і гірника (цьогоріч він випадає на 20 липня).

21 червня в Італії пройшла загальнонаціональна хвиля протестів, у якій центральну роль відіграли працівники металургійної галузі. На знак протесту проти зволікання з підписанням нового колективного договору тисячі металургів припинили роботу й вийшли на демонстрації в десятках міст по всій країні.

Профспілки Fiom, Fim Cisl та Uilm виступили з вимогою негайного поновлення переговорів із Італійською федерацією роботодавців металообробної промисловості Federmeccanica, оскільки чинний національний колективний договір втратив силу ще 11 місяців тому. Переговори перебувають у глухому куті, що змусило працівників знову вдатися до масової мобілізації.

Основні вимоги профспілок:

- Поновлення дії національного контракту

- Підвищення заробітної плати

- Скорочення тривалості робочого часу

- Гарантії для працівників у нестабільних умовах праці

У протестах узяли участь металурги з усіх регіонів — від Мілана, Турина та Болоньї до Генуї, Удіне, Неаполя й Сицилії. У Болоньї понад 10 тисяч учасників утворили живий ланцюг і тимчасово перекрили частину кільцевої дороги. В Анконі демонстранти символічно заблокували вхід до порту, привертаючи увагу до проблем зайнятості та безпеки праці.

«Країна зупиниться, якщо Federmeccanica, Assital і Unionmeccanica не відновлять переговори про продовження національного контракту з металургами. Робітники вимагають певного підвищення заробітної плати, скорочення робочого часу і більшої визначеності для працівників, зайнятих у нестабільних умовах. будь-коли», — заявили у Fiom.

Обраний на VIII З’їзді головою ПМГУ Богдан Оверковський працює в Профспілці багато років. Він достеменно знає реалії галузі та її окремих підприємств, постійно спілкується з лідерами первинних організацій. Завжди з цікавістю сприймає нові ідеї, підтримуючи тих представників профспілкової спільноти, які хочуть діяти, шукати ефективні, сучасні шляхи вирішення проблем спілчан.

Ми з профактивом відверто розповіли про наші проблеми. Це і складнощі з нарахуванням премій, і ситуація щодо забезпечення працівників гарячого виробництва необхідною кількістю питної води, і нюанси взаємодії з іншими профспілками – загалом їх на підприємстві чотири.

Також для нас дуже актуальна тема мотивації профчленства. З урахуванням тих, хто приїхав з інших регіонів і працевлаштувався на комбінат, ми наразі маємо майже 5 тисяч потенційних спілчан, і, звісно, хочемо залучити їх до лав ПМГУ.

Богдан Миколайович, в свою чергу, поділився баченням перспектив розвитку Профспілки, висловив кілька ідей щодо того, чим він може допомогти нам у нашій роботі. Його позиція – виважена і водночас прогресивна. Думаю, спілчанам ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» вона буде близька. Перевіримо це під час наступного, вже офіційного, візиту голови ПМГУ на наше підприємство: в його програмі неодмінно будуть зустрічі з представниками роботодавця та профспілковим активом.

Запропонована класифікація не є чіткою й однозначною, оскільки країни можуть одночасно висловлювати різні реакції. Наприклад, Індія та Китай критикують європейський CBAM, одночасно просуваючи власні системи торгівлі викидами. Щоб все було просто і зрозуміло, ми відносили країну лише до однієї класифікаційної групи.

До країн, які протидіють європейському CBAM, належать Південна Африка, Індія, Росія, Китай. Разом на ці країни припадає 26,5% імпорту з третіх країн (з поза меж ЄС) у 2024 р. Ці країни вирішили протистояти CBAM безпосередньо через дипломатичні канали або юридичні дії.

Зокрема, Індія попередила, що CBAM може стати причиною зриву поточних переговорів про укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС, і натякнула на можливі дії в рамках СОТ. Південна Африка також розглядає можливість подання офіційної скарги до Світової організації торгівлі. Росія в травні 2025 року ініціювала офіційну справу в СОТ проти CBAM. Китайська асоціація виробників сталі називає CBAM новим торгівельним бар’єром і вимагає подальших переговорів про можливі винятки.

Польський уряд наразі оскаржує введення CBAM у Суді Європейського Союзу, стверджуючи, що CBAM є по суті фіскальним механізмом, а затвердження фіскальних механізмів вимагає одностайної згоди всіх держав-членів ЄС. Справа була подана 8 серпня 2023 року і все ще перебуває на розгляді в Суді. Дані про зовнішню торгівлю Польщі не використовувалися для розрахунку частки країн, які протидіють CBAM, в імпорті з-поза меж ЄС, оскільки Польща є членом ЄС.

Декілька економік вивчають або розробляють власне СВАМ регулювання, як для вирівнювання умов конкуренції, так і для захисту вітчизняних галузей. На частку таких країн прийшлося 29,7% імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Велика Британія запровадить власний CBAM з 2027 року, який охоплюватиме ті самі сектори, що й CBAM у ЄС. Норвегія також готується до запровадження CBAM у 2027 році. У Сполучених Штатах законодавці запропонували «іноземний збір за забруднення», який передбачатиме введення мит на основі вуглецевої інтенсивності імпортованих товарів. Канада та Австралія перебувають на початкових етапах розробки CBAM. Тайвань має намір розробити проєкт правил CBAM у другій половині 2025 року.

Іншим можливим заходом є запровадження або посилення національних механізмів ціноутворення на вуглець. Вони створюють передумови для того, щоб вуглецеві платежі залишалися в країні-експортері, а не сплачувалися до ЄС. На країни з цієї групи припало 15,1 % імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Наприклад, Туреччина запустить національну пілотну ETS, узгоджену з правилами ЄС, у 2025 році, для компенсації зобов’язань, які виникатимуть за СВАМ у ЄС. Індонезія готує національну ETS і вже запустила добровільну біржу вуглецю. Бразилія у травні 2025 року прийняла закон про створення регульованого ринку вуглецю. Японія розробляє свою добровільну схему торгівлі вуглецем (GX-ETS), яка дозволяє компаніям торгувати квотами на викиди. Ізраїль планує ввести акцизний податок на вуглець для палива. Уряд Марокко розглядає можливість введення податку на викиди вуглецю і планує опублікувати дорожню карту його впровадження наступного року.

Країни також безпосередньо взаємодіють з Брюсселем для укладення індивідуальних угод. Наприклад, Україна готує звернення до ЄС з проханням відкласти CBAM. Південна Корея створила спеціальну робочу групу з CBAM і веде технічні переговори, щоб досягти визнання її системи ціноутворення на викиди вуглецю такою, що відповідає нормам ЄС.

З введенням податку на викиди вуглецю (CBAM) у ЄС потенційні втрати інвестицій в українську економіку в 2026-2030 роках можуть скласти 2,7 млрд доларів. Потенційні втрати від експорту протягом цього періоду складуть 4,7 млрд доларів. Європейський Союз наразі є головним торгівельним партнером України, і введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку.

Згідно з поточним прогнозом Нацбанку в 2025 році реальний ВВП зросте на 3,1% - це дещо повільніше, ніж очікувалося на початку року. Стримує економіку передусім невизначеність і тривала війна. Про це йдеться у Звіті про фінансову стабільність, який НБУ опублікував 17 червня.

Як зазначає регулятор у звіті, зберігається значний дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Окрім того, дедалі більше дається взнаки обмеженість виробничих потужностей, зокрема через руйнування, тоді як капітальні інвестиції на розширення виробництва бізнеси здійснюють обережно.

«До того ж на економічну активність негативно вплинули руйнування об'єктів газової інфраструктури внаслідок російських обстрілів, що призвело до значного скорочення обсягів видобування газу та збільшення його імпорту», — йдеться у звіті.

Нові ризики для українського експорту — завершення дії торгових преференцій ЄС та наслідки світових торговельних протистоянь.

Рушієм зростання економіки залишається споживчий попит, підтримуваний збільшенням реальних зарплат. Інший чинник — збереження високих бюджетних видатків на оборону, значна частина яких спрямовується на закупівлю продукції вітчизняних підприємств.

Інвестиційні настрої стримані, проте протягом року приватний сектор надалі інвестував у відбудову й енергозабезпечення. Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) свідчить про позитивні прогнози обсягів реалізації, інвестицій та фінансового стану підприємств у цілому.

Ліпші настрої бізнесу підживлюють попит на кредити, у тому числі на реалізацію необхідних інвестицій.

З огляду на продовження активних бойових дій Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги. Потенційне зменшення її обсягів з 2026 року потребуватиме суттєвої фіскальної консолідації, що призведе до зниження внеску державного споживання у ВВП.

Щоб підтримувати зростання економіки, цей внесок має бути компенсований збільшенням приватного споживчого та інвестиційного попиту.

У січні - квітні 2025 року експорт товарів з України становив 13,31 млрд дол., або 93,1% відповідного показника за минулий рік. Про це повідомляє Державна служба статистики.

«За січень–квітень 2025 р. експорт товарів становив 13 311,8 млн дол. США, або 93,1% порівняно із січнем – квітнем 2024 р., імпорт – 24 823,5 млн дол., або 112,6%», - йдеться в повідомленні.

За даними Держстату, негативне сальдо склало $11,51 млрд. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,54 (за січень – квітень 2024 року – 0,65).

Наголошується, що зовнішньоторговельні операції Україна проводила із партнерами із 217 країн світу.

Найактивніше протягом звітного періоду Україна нарощувала експорт фармацевтичної продукції - на 27,2% проти січня - квітня торік, маси з деревини та целюлози - на 20,9%, живих тварин та продукції тваринного походження - на 20,8%.

Водночас експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти січня - квітня 2024 року (до $2,77 млрд).

Основний приріст імпорту до показника минулого року продемонструвало постачання електричних машин - на 69,3% (до $3,46 млрд), палива мінерального, нафти і продуктів переробки - на 23,2% (до $3,31 млрд), ядерних реакторів, котлів і машин - на 2,8% (до $2,05 млрд).

Як повідомлялося, за даними Державної митної служби, товарообіг України за січень - травень 2025 року становить 48,2 млрд дол. США.

Попри стабільно високий попит на робітничі спеціальності, багато українців стикаються з труднощами у пошуку роботи, що відповідає їхній кваліфікації та очікуванням. Про це повідомила заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості Олена Мельник.

За її словами, проблема набуває особливої актуальності на тлі значної кількості чоловіків, залучених до Сил оборони України. Це призвело до браку кадрів у низці технічних та інфраструктурних сфер. Серед найбільш дефіцитних — слюсарі, робітники комунального і транспортного господарства, де потрібні певна кваліфікація та професійна підготовка.

У відповідь на цей виклик держава запустила експериментальний проєкт з перенавчання жінок на спеціальності, що традиційно вважалися «чоловічими». Серед них — трактористки, слюсарки, токарки, фрезерувальниці, верстатниці деревообробного обладнання. Загалом програма охоплює близько 30 робітничих професій.

Паралельно залишається невизначеність у статистичних оцінках рівня безробіття: так, Інститут демографії оцінював його на рівні 9% у 2024 році, а Національний банк — близько 16%. Через воєнний стан Держстат не публікує офіційні дані з 2022 року.

Станом на кінець травня 2025 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 40,7 тисячі українців. Розмір допомоги з безробіття коливається від 3,6 до 8 тисяч гривень.

«Ми працюємо над тим, щоб допомогти людям опанувати нові професії та повернутися на ринок праці», — підсумувала Мельник.

В столиці Угорщини пройшов 4-й Конгрес IndustriAll Europe, у роботі якого взяла участь українська делегація. Профспілку металургів і гірників України представляв Юрій Деркач, голова первинної організації ПМГУ «Кривбасзалізрудком».

Про деталі події він розповів  головному фахівцю з інформаційної роботи Криворізької міської організації Оксані Шахмоть.

- Цей масштабний форум для українців став ще одним майданчиком, де можна було твердо та голосно озвучити позицію України щодо війни з росією. Представники нашої делегації у своїх виступах наголошували, що росія повинна відповісти за всі злочини та понести відповідальність за всі наслідки розв’язаної нею війни. Говорили про те, що промислові регіони стали зоною активних бойових дій, що наші працівники трудяться в умовах постійної небезпеки, щодня гине квіт нації. Турбують питання здоров’я населення, нестабільної роботи підприємств, екологічної катастрофи тощо.

Українська делегація подала резолюцію «Ситуація в Україні під час воєнної агресії російської федерації», яку підтримали всі 500 учасників Конгресу з понад 40 країн. Резолюція закликає до солідарності з Україною, відновлення її економіки, інтеграції українських підприємств до європейських промислових та оборонних систем.

Конгрес закликав міжнародну спільноту посилити санкції проти росії, а також збільшити підтримку України в її боротьбі за незалежність та європейські цінності.

Представники українських профспілок підтримали також інші резолюції щодо миру та демократії.

Цьогорічний Конгрес працював під гаслом: «Об'єднуємо працівників для промислового майбутнього». Він був присвячений ключовим викликам, що постали перед європейськими профспілками. У центрі уваги – посилення профспілкового впливу для створення надійних та стійких робочих місць у промисловості Європи, справедлива ​​оплата та безпечні умови праці, зміцнення солідарності заради миру, захист прав працівників, членів профспілок.

У травні 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 1,3% проти показника у 0,7% місяцем раніше. В річному вимірі вони збільшилися вже на 15,9%. Про це повідомила Державна служба статистики України.

«Інфляція на споживчому ринку у травні 2025 р. порівняно із квітнем 2025 р. становила 1,3%, з початку року – 5,6%. Базова інфляція у травні 2025 р. порівняно із квітнем 2025 р. становила 0,5%, з початку року – 4,4%», - йдеться в повідомленні.

Водночас, за даними Держстату, споживчі ціни рік до року зросли на 15,9%, тоді як місяць тому цей показник дорівнював 15,1%.

На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,8%. Найбільше (на 17,6%) подорожчали фрукти. За рік ціни на них піднялися на 33,5%.

На 8,3-0,7% зросли ціни на свинину, м’ясо птиці, яловичину, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, хліб, сало, овочі, макаронні вироби, цукор. Водночас на 8,7% подешевшали яйця, при цьому річний показник зростання цін на яйця залишається найбільшим серед усіх груп товарів – 86%. Також у травні на 0,8–0,5% знизилися ціни на масло, молоко і рис.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,4%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,0%.

Одяг і взуття подешевшали на 1,9%, зокрема, взуття – на 2,4%, одяг – на 1,5%.

Ціни на транспорт знизилися на 0,1% в основному через здешевлення палива та мастил на 1,3% і проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас на 0,5% подорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті.

Як повідомлялося, у квітні 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,7%, в річному вимірі вони збільшилися на 15,1%.

В Женеві (Швейцарія) з 2 червня проходить 113-та сесія Міжнародної конференції праці, яка об’єднала представників урядів, профспілок і роботодавців із 187 країн світу - членів Міжнародної організації праці (МОП). Подія традиційно стала платформою для обговорення глобальних викликів у сфері праці, соціального захисту та прав людини.

Серед ключових тем цьогорічної конференції:

- біологічні ризики на робочих місцях (друга дискусія щодо нових стандартів),

- умови праці в платформній економіці,

- перехід до формальної зайнятості,

- отримання міжнародних трудових стандартів,

- ухвалення бюджету МОП на 2026–2027 роки.

Звертаючись до учасників заходу, Генеральний директор МОП Гілберт Ф. Хунгбо наголосив на особливому значенні місії Організації в часи стрімких змін у світі праці: «Нормативний мандат МОП сьогодні актуальний як ніколи. Ми повинні діяти сміливо й послідовно, просуваючи соціальну справедливість через гармонійне поєднання економічного, соціального та екологічного розвитку».

Хунгбо також закликав до модернізації МОП, аби вона могла ефективно реагувати на нові виклики: «МОП має мати мужність, здатність чути, гнучко адаптуватися й дивитися у майбутнє з вірою. Робочі місця — не наслідок розвитку, а його рушій».

9 червня зі зверненням до конференції виступив заступник голови ФПУ Василь Андреєв. У своїй промові він зосередився на викликах, з якими стикається сьогодні наша країна та українські профспілки, підкреслив важливість міжнародної солідарності та спільного прагнення до миру, справедливості та гідної праці в кожному куточку світу. «Об’єднавшись, ми сильніші, щоб забезпечити сталий мир - в Україні та по всьому світу», - зазначив Андреєв.

Конференція триватиме до 13 червня. Її підсумки можуть визначити нові вектори глобальної політики в сфері праці на найближчі роки.

Розмір середньомісячної заробітної плати в Україні за перший квартал 2025 року зріс на 24,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і становив 23 460 грн. Про це повідомила Державна служба статистики.

За розрахунками видання, в I кварталі зростання реальних зарплат становило на 9,2%, що нижче за зростання на 17,8% торік. У доларовому еквіваленті середня зарплата становила $562 в першому кварталі 2025 року проти $495 у першому кварталі 2024 року, відповідно доларовому еквіваленті середня зарплата за рік зросла на 13,4%.

Сповільнення динаміки реальних зарплат зумовлено прискоренням споживчої інфляції в Україні. Так, якщо в I кварталі 2024 року інфляція у розрахунку до відповідного кварталу попереднього року становила 4%, то в I кварталі 2025 року – 13,6%.

Найвищі зарплати у сфері інформації та телекомунікацій – 65 579 грн (+32,6% до показника першого кварталу 2024 року). Друге місце посідає авіаційний транспорт – 52 561 грн (+51,5%). Третє місце за рівнем зарплати займає фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн (+28,6%).

Найнижчі зарплати в освіті – 14 307 грн (+13,1%), у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 16 101 грн (+17,8%) та охороні здоров’я – 17 070 грн (+12,6%).

Єдиною галуззю, яка продемонструвала скорочення зарплат був водний транспорт – зниження на 6,1% до 24 504 грн. Це перше скорочення зарплат за агрегованими галузями з початку 2024 року.

Фонд державного майна України розглянув звернення Профспілки металургів і гірників України щодо ситуації навколо державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» («Гипрококс») та поінформував про вжиті заходи.

Фонд, як уповноважений орган управління ДП «Гипрококс», повідомив, що 25 квітня 2025 року Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про банкрутство підприємства за заявою ТОВ «Трейдторг Продакшн», яка висунула вимоги до ДП «Гипрококс» в обсязі 10,8 млн грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Фонд 12 травня 2025 року подав апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду та Господарського суду Харківської області. У скарзі Фонд просить скасувати ухвалу про відкриття справи про банкрутство та прийняти нове рішення - відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Трейдторг Продакшн».

Цей крок спрямований на збереження для України стратегічно важливого державного підприємства, яке має працювати на конкурентоздатну вітчизняну економіку.

Ми живемо в часи несподіванок і перетворень. Світ змінюється швише, ніж люди встигають звикнути до його чергової «версії». В таких умовах немає жодного сенсу будувати далекосяжні плани, розробляти масштабні теоретичні концепції розвитку – вони миттєво розбиваються об реальність.

Тому в Профспілці металургів і гірників України вирішили: тримаємо в голові ключові вектори нашої роботи – і працюємо, вирішуючи конкретні проблеми спілчан найбільш ефективними методами.

Щодо векторів: вони напряму витікають з потреб та запитів членів ПМГУ. Їх окреслено у пріоритетних завданнях Профспілки металургів і гірників України на 2025-2030 роки, ухвалених VIII З’їздом. Це:

Європейська асоціація виробників сталі EUROFER закликає Єврокомісію негайно впровадити обіцяний «високоефективний торговельний захід» у відповідь на рішення США підвищити загальне мито на імпорт сталі до 50%. В організації попереджають: без термінових дій європейський ринок можуть захлиснути потоки дешевої сталі, раніше призначеної для американського ринку.

За оцінками EUROFER, близько 27 млн т сталі, які мали йти до США, тепер можуть бути перенаправлені в ЄС, де імпорт уже становить до 30% ринку на тлі ослабленого попиту. Ситуація нагадує події 2018 року, коли Сполучені Штати вперше запровадили тарифи на імпорт сталі, що призвело до різкого зростання імпорту в Європу.

«З подвоєнням загального мита США на сталь до 50% без жодних винятків ми очікуємо масового перенаправлення 27 млн т сталі, які раніше призначалися для США, на європейський ринок – так само, як це вже було у 2018 році після запровадження перших американських тарифів. У ситуації, коли глобальні потужності значно перевищують попит, а імпорт у ЄС вже досяг 30% на тлі низького внутрішнього попиту, нас буквально заливає дешева іноземна сталь. Без швидких дій ми будемо не просто під водою – ми потонемо. Нам потрібен обіцяний Комісією «високоефективний торговельний захід» як рятівне коло – і ми потребуємо його вже зараз. Якщо ми чекатимемо до 2026 року, коли завершиться чинний захисний механізм ЄС щодо сталі, значна частина нашої галузі вже буде втрачена безповоротно», – заявив директор EUROFER Аксель Еггерт.

Крім того, під загрозою опинилися 3,8 млн т експорту сталі з ЄС до США. За словами Еггерта, навіть найякісніша європейська продукція за такого мита стане неконкурентоспроможною.

В EUROFER закликають ЄС і США відновити переговори, зупинені у 2024 році, щоб разом протидіяти глобальному надвиробництву сталі.

Нагадаємо, що 30 травня президент США Дональд Трамп на заводі US Steel у Пенсільванії оголосив, що встановить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, подвоївши нинішню ставку, аби захистити металургів країни. Пізніше у соцмережах він уточнив, що вони підвищена тарифна ставка набуде чинності 4 червня.

WV Stahl наголошує, що цей крок створить величезний тиск на металургійну промисловість Європи, й знаменує собою новий рівень ескалації трансатлантичного торгового конфлікту.

Volkswagen досяг важливого етапу у своїй програмі скорочення витрат: за даними правління, вже 20 тисяч співробітників погодилися залишити компанію достроково. Приблизно дві третини з них йдуть на пенсію.

Програма була погоджена з профспілками наприкінці минулого року і припускає, що до 2030 року на німецьких заводах концерну буде скорочено 35 тисяч робочих місць. Співробітникам, які погодилися на звільнення, виплачуються компенсації - залежно від стажу, вони можуть досягати 400 тисяч євро.

Крім звільнень, VW планує скоротити кількість місць для стажувань: з 2026 замість 1400 на рік пропонуватиметься лише 600. Ці заходи, за розрахунками концерну, дозволять економити до 1,5 мільярда євро на рік на оплаті праці.

Також приблизно 130 тисяч співробітників погодилися на заморожування зарплат. Замість підвищення п'ять відсотків підуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуться, наприклад, гнучкі графіки роботи. Крім того, скасовується виплата збільшеної відпускної допомоги.

У профспілці IG Metall стверджують, що завдяки цим крокам вдалося поки що уникнути закриття заводів.

У первинних організаціях ПМГУ з величезною повагою та вдячністю ставляться до ветеранів. Зберігаючи членство у Профспілці, ці заслужені люди, навіть завершивши трудову діяльність, залишаються невід’ємною частиною колективів – з ними спілкуються, у них просять поради, їм допомагають.

Тож не дивно, що профкоми ПО ПМГУ підприємств компанії Метінвест радо підтримали ініціативу роботодавця щодо відзначення найдосвідченіших та найактивніших пенсіонерів корпоративною нагородою «Корифей Метінвесту».

В урочистих церемоніях її вручення, які відбулися в різних містах напередодні дня народження компанії (6 червня), взяли участь керівники підприємств і профспілкові лідери.

Загалом високе звання Корифея отримали 40 пенсіонерів Метінвесту, чий спільний стаж роботи на активах компанії налічує понад 1500 років. Зараз вони – наставники молоді та активні волонтери, якими пишаються колективи.

Президент США Дональд Трамп підвищив мита на сталь і алюміній з 25% до 50%, виконавши обіцянку підвищити податки на імпорт в США, щоб допомогти вітчизняним виробникам, підписаний у вівторок указ набув чинності в середу, повідомляє Bloomberg.

В указі йдеться про те, що попередні мита «ще не дозволили» вітчизняним підприємствам «розвивати і підтримувати рівень завантаження виробничих потужностей, необхідний для стабільного функціонування галузей і задоволення прогнозованих потреб національної оборони».

«Підвищення раніше запроваджених тарифів надасть більшу підтримку цим галузям і зменшить або усуне загрозу національній безпеці, яку становить імпорт сталевих і алюмінієвих виробів та їхніх похідних», - йдеться в розпорядженні, яке Білий дім розмістив в соцмережі X.

Український ринок праці переживає значну трансформацію. Через повномасштабне вторгнення та демографічну кризу скорочується і кількість працездатного населення. Про це повідомила персслужба Міністерства соціальної політики.

Якщо у 2024 році чисельність населення у віці 15−59 років на території, підконтрольній уряду Україні, становила 18,6 млн осіб, то вже за рік вона скоротилася на пів мільйона.

Згідно з прогнозами, надалі також очікується зміншення кількості працездатних українців — до 17,5 млн осіб у 2030 році.

Пошук кваліфікованих кадрів ставатиме справжнім викликом.

Як зазначають у Мінсоцполіткии, все частіше на співбесідах зустрічатимуться досвідчені фахівці віком 45−55+ та старші, а кількість молодих спеціалістів зменшуватиметься. Співвідношення 60+ до 20-річних+ становитиме 3 до 1. А до 2040 року частка людей 60+ зросте до 28,4%.

Інфляція в єврозоні в травні 2025 року зросла на 1,9% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник сповільнив темпи зростання після +2,2% у квітні. Про це свідчать попередні дані Євростату.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав показник на рівні +2%.

Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у травні зросла на 2,3% порівняно з 2,7% у квітні. Ціни на енергоносії знизились на 3,6% (-3,6% у квітні).

Протягом місяця країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Естонія (+4,6%), Хорватія й Словаччина (по +4,3%). Найнижчі були зафіксовані у Франції (+0,6%), на Кіпрі (+0,4%), й в Португалії (+1,7%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 2,1%, Італії – на 1,9%.

Нагадаємо, що Європейський центробанк продовжує проводити політику монетарного стимулювання. В середині квітня ЄЦБ втретє з початку року знизив усі три основні процентні ставки на 25 базисних пунктів. Базова ставка за депозитами становить 2,25%, ставка основних операцій рефінансування – 2,4%, ставка за маржинальними кредитами – 2,65%.

ВВП Євросоюзу за підсумками 2024 року, згідно з попередніми оцінками Євростату, зріс на 0,8% у порівнянні з 2023 роком. В єврозоні цей показник збільшився на 0,7% р./р. У IV кварталі сезонно скоригований ВВП ЄС зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, та на 1,1% до аналогічного періоду 2023-го. В єврозоні показник залишився на рівні III кварталу, та зріс на 0,9% р./р.

Подвоєння тарифів США на імпорт сталі створить величезний тиск на металургійну промисловість Європи. Про це йдеться у заяві німецької сталеливарної асоціації WV Stahl.

Як зауважила Марія Ріппель, виконавчий директор WV Stahl, цей крок знаменує собою новий рівень ескалації трансатлантичного торгового конфлікту.

За її словами, з одного боку, ці заходи покладуть більший тягар на європейський прямий експорт на ринок США. Ще більш проблематичним є непрямий вплив, оскільки традиційні країни-постачальники ризикують втратити доступ до американського ринку через непомірні тарифи й, як наслідок, переорієнтують свою сталь на ринок ЄС.

«Це ще більше посилить і без того значний імпортний тиск на Європу. Кожна третя тонна сталі вже сьогодні імпортується. На жаль – і про це мало хто знає – в тому числі з Росії, яка постачає до ЄС від 3 до 4 млн т сталі щороку», – зазначила Ріппель.

У WV Stahl зауважили – дуже важливо, аби Єврокомісія знайшла баланс між жорстким торгівельним захистом і розумними переговорами. Зокрема, своєчасно потрібен ефективний інструмент захисту торгівлі для європейської сталеливарної промисловості – наразі ведеться інтенсивна робота над цим. З іншого боку, важливі переговори щодо двосторонньої угоди про сталь зі США, і галузева асоціація підтримує зусилля Єврокомісії. Німецькі металурги також зауважують необхідність підтримки з боку федерального уряду в Брюсселі.

30 травня президент США Дональд Трамп на заводі US Steel у Пенсільванії оголосив, що встановить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, подвоївши нинішню ставку, аби захистити металургів країни. Пізніше у соцмережах він уточнив, що вони підвищена тарифна ставка набуде чинності 4 червня.

29 травня в межах роботи VIII З’їзду ПМГУ був обраний новий очільник Профспілки металургів і гірників України. Цю відповідальну посаду обійняв Богдан Оверковський – його кандидатуру підтримали 208 з 229 делегатів.

Богдан Миколайович – представник когорти лідерів середнього віку, чиї цінності і підходи формувалися вже у сучасних умовах і при цьому встигли підкріпитися значним досвідом реальної профспілкової роботи та роботи на державній службі. Довіра, яку йому висловили на З’їзді, базується не на обіцянках та планах, а на багаторічному успішному вирішенні соціально-економічних питань спілчан, якими Богдан Оверковський безпосередньо опікувався на позиції заступника голови Профспілки.

Щодо його стратегічного бачення подальшого розвитку ПМГУ, окресленого у короткому, але змістовному виступі на З’їзді, воно припало до душі і активу старшого віку, і молодіжному крилу, адже об’єднало в собі вірність добрим профспілковим традиціям і відкритість до інновацій.

Наводимо цей програмний виступ повністю.

Індустріальне майбутнє Європи та посилення профспілкового руху як носія гуманістичних цінностей і рушія розбудови справедливого миру – такими були наскрізні теми XXI національного Конгресу італійського профоб’єднання FIM-CISL, що проходив 28-30 травня в Неаполі.

В межах заходу обговорювалося широке коло важливих питань: політика промислового відродження Європи, методи аналізу економічних даних у профспілковій діяльності, екологічний та цифровий перехід, участь профспілок у врегулюванні конфліктів тощо.

Серед модераторів та доповідачів панельних дискусій були міністр економічного розвитку Італії Адольфо Урсо, колишній еврокомісар з економіки та фінансів Паоло Джентілоні, латинський Патріарх Єрусалиму кардинал Пьєрбатіста Піццабалла, Генеральний секретар МКП Люк Тріангл, Генеральний секретар IndustriAll Europe Джудіт Кіртон-Дарлінг, заступник голови Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан, численні представники наукової спільноти та профспілкові лідери.

Розглянувши підсумки роботи керівних органів FIM-CISL, Конгрес визнав її задовільною. Також його делегати затвердили оновлений Статут, обрали Генерального секретаря (посаду знов довірили Фердинандо Уліано), Національний секретаріат, Виконавчий комітет, Ради аудиторів та арбітрів.

FIM-CISL є давнім другом Профспілки металургів і гірників України. Об’єднані спільним сектором роботи (FIM-CISL захищає зокрема інтереси металістів та машинобудівників Італії), ми мали міцні інформаційні зв’язки, обмінювалися досвідом. Після початку повномасштабної війни італійські колеги активно підтримували ПМГУ, надавали допомогу нашим спілчанам.

За їхнім запрошенням у XXI Конгресі взяли участь головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва та головний бухгалтер Донецької обласної організації ПМГУ Оксана Застєнкіна. Спілкуючись з представниками світового профруху, вони скористались можливістю розповісти їм про проблеми працівників українського ГМК та закликали продовжувати говорити про Україну з міжнародних трибун.

На шляху до професійного становлення студенти Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ, де діє первинна організація ПМГУ, активно знайомляться з провідними підприємствами рідного міста. Нещодавно вони мали змогу побачити на власні очі роботу одного з промислових гігантів України - ПАТ «Запоріжсталь».

Цей візит став черговим кроком у програмі профорієнтаційних заходів, які регулярно проводяться в коледжі. Молодь була вражена масштабами виробництва, високим рівнем автоматизації процесів та злагодженістю роботи на підприємстві. Студенти спостерігали за сучасними технологічними процесами, дізнавалися про структуру підприємства та специфіку різних професій у металургійній сфері.

Особливо важливо, що подібні екскурсії сприяють формуванню практичного бачення майбутньої професії та мотивують до навчання. Багато хто з учасників поділився, що після візиту на «Запоріжсталь» у них з’явилося ще більше прагнення стати кваліфікованими фахівцями у своїй галузі.

Українська економіка продовжує повільне відновлення після найглибшого обвалу з часів незалежності. У 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення рф, реальний ВВП України скоротився на 28,8%. Це — найбільше падіння за весь період спостережень.

Після рекордного падіння на 28,8% у 2022 році реальний ВВП України зріс у 2023-2024 роках. НБУ прогнозує помірне економічне відновлення в наступні роки.

У період з 1993 до 1999 року ВВП України скорочувався різними темпами. У 1993 році економіка впала на 14,2%, у 1994 році – на 22,9%, у 1995 році – на 12,2%, в 1996 році – на 10%, у 1997 році – на 3%, у 1998 році – на 1,9%, у 1999 році – на 0,2%.

Із 2000 року українська економіка почала зростати. Наприклад, у 2004 році реальній ВВП зріс на 11,8%.

Це тривало аж до світової фінансової кризи, через її вплив ВВП скоротився на 15,1% у 2009 році.

Потім було ще кілька періодів, коли реальний ВВП скорочувався: у 2014-2015 роках – через війну, у 2020 році – через пандемію і зрештою у 2022 році через повномасштабне вторгнення.

У 2023 році економіка продемонструвала зростання на рівні 5,5%, а в 2024 — на 2,9%. Це підтверджує тренд поступового відновлення після воєнного шоку, хоча темпи сповільнюються. Серед ключових факторів росту — внутрішнє споживання, підтримка міжнародних партнерів і відновлення окремих секторів експорту.

Національний банк України в інфляційному звіті зберігає обережний оптимізм. Згідно з прогнозом, у 2025-2027 роках економіка зростатиме на рівні 3-4% щороку. Зокрема, у 2025 очікується +3,1%, у 2026 – +3,7%, а у 2027 – +3,9%.

29 травня 2025 року в Дніпрі відбувся VІІІ З’їзд Профспілки металургів і гірників України. У його роботі взяли участь 229 делегатів – представники первинних і територіальних організацій Профспілки, заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, очільник Федерації металургів України Сергій Біленький, голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Анатолій Яловий, голова Профспілки працівників космічного та загального машинобудування України Віктор Гармаш.

Делегатів З’їзду привітав заступник Генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан. Від Федерації профспілок України вітальне слово З’їзду передав Олександр Шубін.

Після обрання робочих органів та надання їм повноважень, делегати заслухали звіт про роботу Центральної ради Профспілки з вересня 2020 року по травень 2025 року, озвучений головою ПМГУ Олександром Рябком. Зі звітною доповіддю Контрольно-ревізійної комісії виступив її очільник Юрій Чепінський.

В обговоренні доповідей взяли участь голова ПО ПМГУ Північного ГЗК Наталія Шамрицька, голова ПО ПМГУ Нікопольського заводу феросплавів Володимир Романенко та ін.

Роботу Центральної ради Профспілки за звітний період визнано задовільною, звіт контрольно-ревізійної комісії – затверджено.

Делегати З’їзду прийняли Пріоритетні завдання ПМГУ на 2025-2030 роки та Звернення до соціальних партнерів про спільні дії щодо забезпечення прав працівників, збереження та розвитку підприємств ГМК в умовах війни та повоєнного відновлення України.

Було обрано новий склад Центральної ради, КРК (голова Юрій Чепінський) та Статутної комісії (голова Олександр Чубенко).

Головою Профспілки металургів і гірників України на новий строк обрано Богдана Миколайовича Оверковського. Першим заступником голови ПМГУ став Валерій Миколайович Гавриленко.

29 травня 2025 року, у місті Дніпро відбудеться VIII З’їзд Профспілки металургів і гірників України.

Делегати З’їзду розглянуть звіти Центральної ради, Контрольно-ревізійної та Статутної комісій за п’ятирічний період – з вересня 2020 року по травень 2025 року. Вони проаналізують результати роботи, визначать досягнення, врахують виклики, з якими зіткнулася Профспілка в умовах повномасштабної війни, сформулюють нові підходи до подальшої діяльності, визначать пріоритетні вектори розвитку ПМГУ на найближчі роки.

Також З’їзд обере новий склад Центральної ради Профспілки і лідерів, які очолюватимуть ПМГУ у наступному періоді.

– З початком війни для нашої первинної організації, як і для всіх українців, життя розділилося на «до» та «після»… Прифронтове місто, робота під обстрілами, зменшення кількості працівників (мобілізація, виїзд у безпечніші регіони), звуження соціального пакету…

Але завдяки наполегливій праці трудового колективу, активності профорганізації та соціальному діалогу з роботодавцем зараз ми маємо підвищення зарплати, поступове відновлення додаткових соціальних пільг і гарантій.

Так, попереду ще багато роботи: потрібно поліпшувати соціально-економічний стан працівників через колективні переговори, вживати заходів для збереження трудового потенціалу, сприяти адаптації колег, які повертаються з фронту, тощо.

Головне для нас – наші люди. Вони надихають: своєю відданістю країні, підприємству та ПМГУ. Бажаю всім первинним організаціям і нашій Профспілці загалом відчувати це натхнення і рішуче діяти на захист трудових прав спілчан, досягаючи всіх поставлених цілей!

Ініціатива «Укрзалізниці» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% може призвести до зниження українського ВВП на 1,18% або 95,8 млрд грн та скорочення експорту майже на 3% або 97,8 млрд грн. Такі результати показало дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

З урахуванням частки інфраструктурної складової у залізничному тарифі, її збільшення на 37% призведе до зростання вартості залізничних вантажоперевезень різних видів продукції на 26-31%.

Окрім того, індексація тарифів УЗ спричинить зменшення обсягів перевезень на 27 млн т на рік та зниження виробництва на 23 млн т різної продукції. Серед секторів економіки найбільше скорочення обсягів виробництва буде у добуванні металевих руд (-5,38%, або -30,8 млрд грн) та металургії (-6,9%, або -63,6 млрд грн). Значним буде падіння випуску продукції й у торгівлі (-0,96%, або -21,5 млрд грн) та транспорті (-1,02%, або -10,0 млрд грн).

За оцінками «Укрпромзовнішекспертизи», найбільше постраждають металургія (-6,9%), гірничодобувна промисловість (-5,3%) та виробництво будматеріалів (-4,2%). Зокрема, це стосується вугілля (постачання на ТЕС), залізорудної сировини (постачання на меткомбінати), мінбудматеріалів та цементу (міжрегіональні перевезення), а також експортних перевезень.

Через зростання тарифів українські виробники, за можливості, переорієнтуються на автотранспорт, однак для основної частини продукції залізниця є безальтернативною, або її замінність обмежена – альтернатива підходить для перевезень зерна, лісоматеріалів і нафтопродуктів. Своєю чергою перехід бізнесу на автотранспорт створить додаткове навантаження на логістичну інфраструктуру країни.

Експерти пропонують розглянути альтернативні варіанти компенсації збитків, зокрема державну субсидію, продаж непрофільних активів або перегляд податкового навантаження, щоб зменшити негативний вплив на економіку.

Розрахунки кількісного ефекту приведені станом на кінець 2024 року.

Зростання залізничних тарифів автоматично закладається в собівартість виробництва, що може призвести до погіршення конкурентоздатності українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. За розрахунками Національної асоціації добувної промисловості України, внаслідок індексації тарифів УЗ собівартість тонни руди може зрости щонайменше на $2-3, а тонни вугілля – на $5-7 залежно від відстані перевезення.

Нагадаємо, що такі дії «Укрзалізниці» фактично закладають спіраль промислової інфляції, оскільки будь-яке підвищення тарифів буде напряму оплачувати кінцевий споживач. Наприклад, якщо цегла продається за 10 грн, то зростання на 37% вартості перевезень означає, що вона буде коштувати вже 13,7 грн, а з ПДВ – усі 15 грн.

Під час влаштування на роботу швейцарці найперше звертають увагу не на зарплату, а на умови праці. Таку несподівану пріоритетність виявило нове дослідження, проведене кадровою компанією Swissstaffing у співпраці з інститутом GFS-Zürich. Серед 1204 опитаних працівників 68% назвали сприятливу робочу атмосферу найважливішим критерієм при виборі місця праці — навіть важливішим за рівень оплати (63%).

Це дослідження виявило і відмінність пріоритетів різних поколінь. Люди старше 30 років надають великого значення зарплаті та стабільності зайнятості. Цікаво, що представники покоління зумерів, попри стереотипи, також турбуються про фінансову безпеку. Дослідники пояснюють це досвідом економічних криз і нестабільного ринку праці, в якому зростали молоді працівники.

Натомість співробітники віком 50+ дедалі частіше шукають у роботі сенс, гнучкість і можливість самореалізації. За даними дослідження, це покоління сформувалося в період економічного зростання та соціальної стабільності й зазвичай отримувало вищі зарплати, ніж сучасна молодь.

Водночас багато роботодавців встановлюють пріоритети, які не відповідають потребам працівників. Про це свідчать результати додаткового опитування 509 швейцарських компаній. Лише трохи більше половини з них (53%) вважають сильною стороною своєї компанії сприятливу робочу атмосферу, а ще менше (44%) — гідну оплату праці.

Хронічна нестача кваліфікованих кадрів, спричинена демографічними змінами, стане серйозним викликом для швейцарських роботодавців у найближчі роки. Щоб привабити та утримати потрібних фахівців, компаніям доведеться адаптувати свої стратегії найму до нових реалій. Йдеться про інвестиції в позитивне робоче середовище, конкурентну оплату праці та гнучкі форми зайнятості. Інакше підприємства ризикують зіткнутися зі зростанням плинності кадрів і збільшенням кількості вакантних посад.

У нинішніх умовах понад 60% швейцарських компаній, у яких працює більше п’яти осіб, вже активно залучають тимчасових працівників нарівні з постійними. Тимчасова зайнятість перетворилася на ефективну кадрову стратегію: багато людей використовують її як стартову позицію для подальшого працевлаштування на постійну роботу. Це дозволяє компаніям краще оцінити потенційного працівника в реальних умовах, зменшує ризики помилок при наймі та знижує витрати на рекрутинг.

Міністерство фінансів закладає в проєкт Бюджетної резолюції на 2026-2028 роки індексацію соціальних стандартів на прогнозний рівень інфляції: 2026 – 8,6%, 2027 – 5,9%, 2028 – 5,3%, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на лист Мінфіну головним розпорядникам бюджетних коштів.

«У цьому листі доведені наступні показники мінімальних соціальних стандартів: мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року – 8 688 грн; з 1 січня 2027 року – 9 374 грн; з 1 січня 2028 року – 10 059 грн; прожитковий мінімум (загальний розмір) з 1 січня 2026 року – 3 171 грн; з 1 січня 2027 року – 3 358 грн; з 1 січня 2028 року – 3 536 грн», – написав він у телеграм у неділю.

Гетманцев нагадав, що показники мінімальних соціальних стандартів були заморожені у цьому році і не враховують прогнозну інфляцію, яка за прогноз уряду складе 9,5%, а НБУ – 8,7%.

Згідно із законом про державний бюджет на 2025 рік мінімальна зарплата, до якої, наприклад, прив’язані зарплати бюджетникам, лікарняні, деякі штрафи, середній рівень зарплати на підприємстві для права отримати бронювання від мобілізації, дорівнює 8 000 грн, а прожитковий мінімум (загальний розмір) – 2 920 грн.

Голова комітету додав, що у базовому сценарії – за покращення безпекової ситуації – уряд прогнозує суттєве прискорення економіки у наступні три роки: середні темпи зростання економіки за цей період мають скласти 5,1%, в тому числі 4,5% у 2026 році проти 2,9% у 2024 році і очікуваних 2,7% у 2025 році.

«Закликаю уряд переглянути підходи до на 2026-2028 роки… Вважаю, що за такого макроекономічного сценарію буде справедливим закласти більший перерозподіл ВВП на соціальні цілі, насамперед, на індексацію соціальних стандартів, що само по собі має підтримати споживчий попит і разом із інвестиціями (про які згадує уряд у своєму прогнозі як про головний драйвер росту) – відновлення економіки», – наголосив Гетманцев.

На його думку, ресурсом на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази. Голова комітету оцінює додаткові доходи від цих дій тільки цього року більш ніж $5 млрд.

Він нагадав, що відповідно до плану-графіку бюджетного процесу до 15 травня Мінфін мав би подати до Кабміну проект бюджетної декларації на 2026-2028 рр., який уряд має схвалити до 1 червня, а далі документ до 15 липня має розглянути Верховна Рада.

У складний воєнний час Профспілка металургів і гірників України продовжує вирішувати свої завдання щодо захисту прав та інтересів людей праці. Щоб робити це максимально ефективно, її лідери регулярно обговорюють нагальні питання та колегіально ухвалюють рішення, покликані підвищити нашу здатність адекватно відповідати на всі виклики сьогодення.

Черговою нагодою для такої «звірки годинників» став квітневий пленум ЦР ПМГУ. Захід відбувся у змішаному форматі з основною студією в Дніпрі. На порядку денному стояла низка актуальних тем. Головними доповідачами щодо них виступили голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко і заступник Богдан Оверковський.

Насамперед, в центрі уваги присутніх були численні аспекти підготовки до VІІІ З'їзду ПМГУ, який пройде вже через місяць, 29 травня. До їх обговорення активно долучилися очільники первинних організацій –  Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ольга Тихонова («Вода Донбасу»), Леонід Анісімов («Запоріжсталь»), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Володимир Романенко (Нікопольський завод феросплавів), голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц, головний технічний інспектор Донецької обласної організації ПМГУ Олександр Чубенко та інші.

Також учасники пленуму:

– розглянули інформацію про роботу над проєктом нової редакції Статуту Профспілки та її результати, озвучену головою Статутної комісії Профспілки Юрієм Дорошенком;

– продовжили повноваження керівним виборним органам організацій Профспілки (головам та їх заступникам), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або на яких ведуться (велись) бойові дії, до звітної Конференції ПМГУ;

– взяли до уваги дані щодо виконання бюджету ПМГУ за 2024 рік та затвердили бюджет Профспілки на 2025 рік, презентовані головним бухгалтером ПМГУ Євгенією Кондратьєвою;

– затвердили нову редакцію Положення про Молодіжну раду ПМГУ, яке враховує наявні можливості залучення молоді до активної роботи в Профспілці;

– підтримали рішення ЦР щодо надання матеріальної допомоги членам Профспілки, які постраждали від ворожої атаки 23 квітня в Марганці.

Ринок сталі України протягом I кварталу 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно зросло, внутрішнє споживання та імпорт також відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.

За підсумками січня-березня металургійні підприємства збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,7 млн т. Випуск сталі зріс на 2,7% р./р., до 1,73 млн т, а металопрокату – на 3,4% р./р., до 1,43 млн т. Водночас, порівняно з попереднім кварталом виробництво чавуну скоротилось на 1,8%, а сталі та прокату зросло на 2,5% відповідно.

Спостерігається уповільнення виробничих показників, оскільки середній квартальний випуск чавуну минулого року склав 1,77 млн т, сталі – 1,89 млн т, а прокату – 1,55 млн т. Найбільш успішними для галузі у 2024 році були II та III квартали, коли виплавка чавуну та сталі була близька, або перевищувала до 2 млн т, а готової продукції – 1,7 млн т.

Серед основних факторів впливу: торгова політика США – нові мита та антидемпінгові розслідування обмежують доступ української продукції до американського ринку, впливаючи також на цінову кон’юнктуру в ЄС і Азії; логістичні труднощі, зокрема підвищення тарифів на перевезення; висока конкуренція з боку азійських виробників, та ін.

Внутрішнє споживання сталі (напівфабрикати, металопрокат) протягом І кварталу 2025 року зросло на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, й на 0,5% у порівнянні з попереднім кварталом – до 849,92 тис. т. При цьому, 317,9 тис. т (+35,9% р./р.; +10% кв./кв.) припадає на імпорт. Зокрема, довгого прокату імпортовано 49,7 тис. т (+92,7% р./р.), а плоского – 268,25 тис. т (+28,8% р./р.). Попри зростання поставок, частка імпортної складової знизилась на 1,28 п.п. порівняно з І кварталом 2024-го.

Експорт металопродукції за період скоротився на 11,2% р./р. та зріс на 7,1% кв./кв. – до 903,53 тис. т. Зниження показника відбулось переважно через сповільнення експортного попиту на напівфабрикати – на 34,8% р./р., до 294,2 тис. т. Відвантаження довгого прокату за період зросли на 19,6% р./р., до 176,25 тис. т, а плоского – на 3,3% р./р., до 433,1 тис. т.

Серед ключових видів продукції, що постачались на зовнішні ринки: плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД – 7208) – 357,83 тис. т, напівфабрикати (УКТЗЕД – 7207) – 294,2 тис. т, плоский холоднокатаний прокат (УКТЗЕД – 7209) – 58,45 тис. т, арматура (УКТЗЕД – 7214) – 36,69 тис. т. Найбільше імпортували українські споживачі плоского прокату з покриттям (УКТЗЕД – 7210) – 110,79 тис. т, плоского гарячекатаного прокату – 98,97 тис. т, плоского холоднокатаного прокату – 32,87 тис. т, кутиків (УКТЗЕД – 7216) – 26,88 тис. т.

Експорт труб за I квартал сягнув 136,23 тис. т (+12,8% р./р.), а імпорт – 20,89 тис. т (+67,3% р./р.).

Основними експортними ринками українського металопрокату є країни Європейського союзу (77,9%), іншої Європи (10,9%) та СНД (6,7%). Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (59,4%), на другому ЄС (23,2%), на третьому – країни Азії (16,9%).

«Ми бачимо початок негативних тенденцій із-за внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на український ГМК. Експорт залізної руди зменшується, стабільні обсяги випуску сталі та експорту чавуну під загрозою. Негативні економічні тенденції, що посилилися через торговельні війни, в Європейському Союзі також впливають на обсяги та ціни українського експорту. Додатково негативний вплив відчутно від агресивної податкової та тарифної політики Уряду, що погіршує ситуацію для ключової галузі промисловості – гірничо-металургійного комплексу», – зазначив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

22 травня 2025р. в режимі відеоконференції відбулося розширене засідання Постійної комісії Центральної ради ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи. Участь у заході взяли профспілкові фахівці з організаційної роботи, а також перший заступник голови Профспілки Валерій Гавриленко. Модератором виступив голова комісії Юрій Шапчіц.

Під час засідання обговорили низку важливих питань, пов’язаних з підготовкою до VIII З’їзду ПМГУ. Зокрема, йшлося про формування робочих органів З’їзду, включно з президією, секретаріатом, лічильною комісією та комісією, що доопрацьовує проєкти постанов. Учасники також погодили порядок денний, регламент і загальну організацію роботи майбутнього зібрання.

Окрема увага була приділена звіту Центральної ради, проєктам постанов та іншим матеріалам, які будуть винесені на розгляд делегатів З’їзду. Не менш актуальною темою стало питання продовження повноважень керівним виборним органам Профспілки, що працюють у складних умовах – на тимчасово окупованих територіях або в зонах, де ведуться чи велися бойові дії.

На завершення учасники зосередилися на розробці нових підходів до мотивації профспілкового членства. Було ухвалено рішення доручити наступному складу Постійної комісії провести мозковий штурм і напрацювати пропозиції щодо посилення залученості членів Профспілки до її діяльності.

Голова ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов провів робочу нараду з очільниками цехових комітетів структурних підрозділів підприємства. Як розповів провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому Гліб Гончаров, на зустрічі була офіційно повідомлена приємна для працівників новина: про те, що 1 квітня 2025 року на «Запоріжсталі», як і на всіх підприємствах Групи Метінвест, підвищено оклади. Зростання становить до 20% залежно від категорії, на найбільше – можуть розраховувати представники гостродефіцитних кваліфікованих професій. Коментуючи таке рішення, профлідер зазначив, що воно ухвалене з урахуванням ситуації на ринку праці, середнього рівня зарплат, інфляції та дефіциту кадрів.

Другу частину наради присвятили отриманню важливих у воєнний час навичок надання першої домедичної допомоги. Профспілковий актив пройшов практичний навчально-методичний інструктаж та закріпив знання тренінгом з виявлення та зупинки кровотеч, користування турнікетами та застосування інших базових заходів екстреного порятунку життя.

Поточний рівень ВВП України майже повністю відповідає тому обсягу, який країна може виробити з наявного рівня капіталу та людських ресурсів. Хоча Мінекономіки оцінило зростання українського ВВП у 2024 році в 3,6%, а НБУ – у 3,4%, але суті справи це сильно не змінює.

Аналогічна низхідна тенденція і за іншими важливими економічними показниками. Так, зростання промислового виробництва в Україні торік сповільнилося до 3,6% р./р., тоді як 2023-го було зростання на 6,8% р./р. Порівняти відставання обсягу промвиробництва у 2024-му від довоєнного 2021 року неможливо, оскільки від початку війни Держстат публікує лише індекси промислового виробництва, без розкриття обсягів у натуральному вираженні.

Своєю чергою обсяг виконаних будівельних робіт в Україні торік збільшився на 15,5% р./р. – до 204,7 млрд грн. Зростання у 2023-му становило 25% р./р. За оцінками GMK Center, обсяг будівельного ринку в доларовому еквіваленті 2024 року збільшився на 14,6% р./р. – до $5,1 млрд. Однак це на 45,2% нижче, ніж у довоєнному 2021-му ($9,3 млрд).

Як наслідок повномасштабної агресії РФ індекс промислового виробництва в Україні (базис – 2016 р.) впав зі 101,7% у грудні 2021 до 69,3% у грудні поточного року. Індекс будівельної продукції (базис – 2016 р.) аналогічно впав зі 199,7% у грудні 2021-го до 83,6% наприкінці 2024 року.

Уповільнення економічного зростання позначається і на перспективах повернення української економіки хоча б на довоєнний рівень. За підсумками 2024 року реальний ВВП відновився до 77,1% від рівня 2021 року. У 2025 році очікується подальше уповільнення темпів зростання до 2,7% (за прогнозом Мінекономіки), що становитиме 79,2% від ВВП у довоєнному 2021-му.

Стримуючими факторами для прискорення відновлення економіки у 2025 році є такі:

Економіка потребує майже повної зміни принципів економічної політики на користь технологічних галузей і переробки сировини, де є суттєві перспективи. Наприклад, основу українського експорту 2024 року становила переважно сировинна аграрна продукція, що забезпечила 43% від загального обсягу ($18,1 млрд).

Україні потрібні нові драйвери зростання, які можуть бути тільки в галузях промисловості. Ставка на промисловість дасть змогу Україні наростити внутрішнє виробництво, істотно підвищити потенціал власної економіки та наростити обсяг бюджетних надходжень.

Тим паче, що обсяг міжнародної фінансової допомоги скорочуватиметься. У 2024 році Україна отримала $41,6 млрд зовнішньої підтримки – вона покрила 75% потреби в додатковому фінансуванні бюджету. Цього року очікується $38.4 млрд допомоги, але надалі вона невблаганно скорочуватиметься. Бюджетної допомоги з боку США більше не буде, а якщо глобальна економіка піде на спад, то й у Європи з’являться проблеми з виділенням коштів для України.

Подальше зростання потребуватиме економічної стратегії, спрямованої на максимальну експансію в конкурентні сектори. У таких умовах Україна зобов’язана посилювати власний промисловий потенціал. Без сильного промислового базису Україна не зможе відновитися після закінчення війни навіть до довоєнного рівня соціально-економічного розвитку й адекватно бути готовою до вступу в ЄС.

Тому Україні потрібна системна підтримка базових галузей (енергетика, машинобудування, ГМК, хімпром) економіки, які наповнюють державний і місцеві бюджети, приносять у країну валютну виручку, підтримують зайнятість і забезпечують розвиток економіки. В іншому разі наша країна показуватиме мінімальні показники економічного зростання і повну відсутність будь-яких перспектив.

З 1 квітня компанія застосовує диференційований підхід до перегляду заробітних плат: посадові оклади залежно від категорії працівників зростуть до 20%. Найбільше підвищення отримають співробітники кваліфікованих гостродефіцитних професій. Водночас оклади лінійних керівників та адміністративно-управлінського персоналу збільшаться в середньому на 10%.

«ПМГУ постійне веде соціальний діалог з роботодавцями галузі щодо зростання купівельної спроможності заробітної плати, який дає реальний результат. Звісно, ми вітаємо таке необхідне рішення компанії в нинішніх складних умовах», – зазначив голова Профспілки Олександр Рябко.

Нагадаємо, у травні 2024 року Метінвест підвищив зарплати працівникам виробничих та ремонтних підприємств (у середньому на 15%), у вересні 2024 року – переглянув заробітні плати адміністративно-управлінському персоналу.

Середня заробітна плата на підприємствах Групи Метінвест у ІV кварталі 2024 року склала 27820 грн, це на 30% більше довоєнного періоду – ІV кварталу 2021 року, проте у валютному еквіваленті середня зарплата наразі нижче ніж у довоєнний період.

Профспілкова робота – непроста і багатовекторна, і кожен її напрям потребує повсякчасної уваги. От і на порядку денному квітневої наради профспілкового активу ПО ПМГУ «Запоріжсталь» була ціла низка різнопланових питань.

Як повідомив провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому Гліб Гончаров, учасники наради обговорили зміну структури первинної організації, що відбулася у зв’язку з реорганізацією виробничих підрозділів підприємства, визначились із кандидатурою від ПО до складу Центральної ради ПМГУ (Моцевая Вікторія Іванівна, голова цехового комітету цеху шлакопереробки).

Очільник ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов повідомив присутнім, що 29 травня 2025 року пройде VIII З’їзд ПМГУ, який підсумує звітно-виборчу кампанію в Профспілці.

Крім того, у своєму виступі профлідер звернув особливу увагу на зростання рівня травматизму та закликав посилити контроль за охороною праці та ТБ для запобігання необґрунтованим травмам.

Також він розповів, що цьогоріч при організації відпочинку та оздоровлення працівників, акцент буде саме на оздоровленні. Профком постійно веде перемовини з роботодавцем щодо можливості часткового фінансування оздоровчих заходів.

В Україну прибув перший корабель для гірничо-металургійної групи «Метінвест» із коксівним вугіллям з власного підприємства групи в США - United Coal Company (UCC), яке допоможе забезпечити стабільну роботу металургійних комбінатів компанії після призупинення роботи Покровської вугільної групи.

Згідно з пресрелізом групи, балкер Bison привіз 80 тис. тонн вугілля.

Надалі «Метінвест» очікує отримувати по одному кораблю з 80 тис. тонн американського коксівного вугілля щомісяця, що дасть змогу закрити частину потреб «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

«Постачання американського вугілля не лише підтримує виробництво сталі на наших підприємствах у Кам’янському й Запоріжжі, а й забезпечують роботою десятки тисяч співробітників і підрядників, сферу логістики, залізницю, податкові надходження до бюджету України й значну частину українського валютного експорту. Попри те, що імпортне коксівне вугілля дорожче за українське через логістику, це важливий крок, щоб допомогти економіці країни», - підкреслив генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.

Як повідомлялось, «Метінвест» призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв'язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації для співробітників. Ця група є єдиним виробником коксівного вугілля в Україні, потрібного для роботи металургійних підприємств. Вугільне підприємство забезпечувало значну частку коксівного вугілля для власного споживання «Метінвесту», а також постачало значні обсяги споживачам як в Україні, так і за її межами.

Після призупинення роботи активу «Метінвест» перейшов на альтернативні джерела коксівного вугілля. Серед запроваджених заходів - використання накопичених запасів, додаткове постачання коксівного вугілля та коксу зі сторони, а також збільшення постачання з UCC.

У свою чергу гендиректор United Coal Company Джон Шродер констатував, що виробництво металургійного вугілля вже відіграє важливу роль у сприянні економічному зростанню та розвитку інфраструктури в самих США.

«З огляду на нещодавні події, українські підприємства групи «Метінвест» потребують стабільного й надійного постачання коксівного вугілля для підтримання безперервного виробництва сталі. Ми повністю підтримуємо «Метінвест» і прагнемо зробити внесок у забезпечення економічної стабільності та стійкості України шляхом регулярного постачання вугілля, що дасть змогу зберегти безперебійне виробництво сталі в країні», - прокоментував ситуацію СЕО United Coal Company.

United Coal Company - виробник металургійного вугілля, що працює в Аппалачському регіоні США. Компанію, засновану у 2004 році, група «Метінвест» придбала у квітні 2009 року.

З 2 по 4 квітня 2025 року у Миргороді відбулася засідання постійно діючої наради голів організацій Профспілки металургів і гірників України.

У ході заходу було розглянуто ключові питання щодо захисту трудових прав працівників, розвитку профспілкового руху та вдосконалення умов праці у гірничо-металургійній галузі країни.

Одним із центральних пунктів порядку денного стало обговорення проєкту нового Статуту Профспілки. Цей документ було представлено очільником Статутної комісії Юрієм Дорошенком за участю головного правового інспектора праці ПМГУ Ольги Зубець. Представники організацій внесли свої пропозиції та зауваження, наголосивши на необхідності адаптації Статуту до сучасних викликів та вимог трудового законодавства.

Важливим моментом зустрічі стало підбиття підсумків звітно-виборчої кампанії у первинних та територіальних організаціях Профспілки. Доповідач перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко наголосив на високому рівні активності членів профспілки, а також підкреслив, що успішне проведення виборів стало важливим кроком на шляху до зміцнення профспілкового руху.

Крім того, учасники обговорили питання продовження терміну повноважень керівних виборних органів, голів та заступників голів організацій ПМГУ, які працюють у регіонах, яких торкнулися бойові дії або вони перебувають під тимчасовою окупацією. Цей крок покликаний забезпечити стабільність роботи профспілкових структур у складних умовах.

Не менш значущою темою стало проведення 8-го З'їзду ПМГУ, про підготовку до якого розповів голова ПМГУ Олександр Рябко. Учасники зустрічі наголосили на необхідності ретельної підготовки, щоб з'їзд став не лише місцем підбиття підсумків, а й майданчиком для вироблення стратегічних напрямів розвитку Профспілки.

Окрему увагу приділили питанням реформування трудового законодавства, з доповіддю виступив заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський. Він зазначив, що зміни у законодавстві мають враховувати інтереси працівників та забезпечувати їх захист в умовах економічних та соціальних викликів.

Головний технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик доповів про стан виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України за 2024 рік. Під час обговорення учасники намітили кроки щодо покращення умов охорони праці у 2025 році, наголосивши на важливості суворого контролю за дотриманням норм безпеки.

Заступник голови ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау розповіла про успішний досвід колективно-договірного процесу в питаннях відстоювання трудових прав членів первинної організації підприємства.

Голова первинної організації ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» Юрій Деркач поінформував присутніх про критичну ситуацію на підприємстві, яка призвела до затримок із виплатою заробітної плати та ускладнила забезпечення працівників належними умовами праці. Він детально розповів про заходи, яких вживає профком ПО ПМГУ «Кривбасзалізрудком» спільно з Криворізькою міською організацією ПМГУ для вирішення нагальних проблем, життєво важливих як для підприємства, так і для його трудового колективу.

Нарада відбулася в атмосфері конструктивного діалогу та плідного обговорення. За її підсумками були прийняті рішення, спрямовані на захист прав працівників та подальший розвиток профспілкового руху у гірничо-металургійній галузі України.

ГМК попри війну залишається ключовим сектором економіки України. Внесок галузей гірничо-металургійного комплексу, включно з ланцюжками постачань, у ВВП України збільшився до 7,2% у 2024-му (5,7% у 2023-му).

Про це йдеться у дослідженні GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2024».

У 2024 році частка ГМК в економіці збільшилася за рахунок зростання виробництва сталі (+21,5%) і залізної руди (+55,2%). Стабільна робота «морського коридору» уможливила експорт з чорноморських портів України, що визначило позитивну динаміку випуску в металургійній галузі. За оцінками Мінекономіки, економіка України у 2024 році зросла лише на 3,6%.

ГМК України поступово повертає позиції глобального гравця після відновлення експорту з чорноморських портів. У 2024 році Україна посіла 3-тє місце в світі серед найбільших експортерів чавуну. Також Україна повернулася в ТОП-5 найбільших експортерів залізної руди.

Металургійний сектор України є частиною Європейської металургії, оскільки включений до Європейських ланцюжків постачань. Частина ЄС у експорті сталі з України склала 64% ​​у 2024 році.

ГМК забезпечив 18,3% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. Сума капінвестицій металургійних компаній у 2024 році на 8,3% вище, ніж у 2023 році.

Війна, що триває в Україні, заважає відновленню інвестиційної діяльності. Більшість компаній заморозили великі інвестиційні проєкти, пов’язані з розвитком виробництва. Але їх відновлять щойно війна закінчиться і металургійний сектор стане рушієм промислового розвитку.

Під час війни металургійні компанії продовжують підтримувати можливості державного бюджету щодо фінансування оборони та соціальних потреб. У 2024 році найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили $0,9 млрд податкових платежів. Успішна робота металургійних підприємств критично важлива для обласних та місцевих бюджетів з точки зору надходження податків.

У 2025 році GMK Center прогнозує зменшення обсягів випуску металургійної продукції, зважаючи на значні виклики на глобальних ринках та в середині країни.

Об’єднання підприємств гірничо-металургійного комплексу «Укрметалургпром» висловило глибоке занепокоєння через затримку повернення експортного ПДВ компанії Ferrexpo (володіє Полтавським, Єристівським та Біланівським ГЗК). Ситуація не лише ставить під загрозу фінансову стабільність одного з найбільших виробників залізорудної продукції в Україні, але й створює ризики для всієї галузі та економіки країни.

«Незважаючи на втрати, понесені в ході війни, вітчизняний ГМК продовжує працювати й бути однією з економічних опор для нашої країни. Його підприємства забезпечують населення робочими місцями, бюджети – податками, сприяють курсовій стабільності за рахунок надходження валютної виручки в країну. Окремо хочу виділити їхній внесок у перемогу України – компанії не лише сплачують усі необхідні податки та збори, а й виступають великими донорами допомоги для потреб нашої армії», – зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.

Стабільність роботи Полтавського, Єристівського та Біланівського ГЗК критично важлива для тисяч працівників, логістики, регіональної економіки та валютних надходжень. Відсутність повернення ПДВ вже призвела до скорочення виробництва, зменшення обсягів експорту та інвестицій, що безпосередньо впливає на ВВП країни.

«Ми маємо зовнішнього ворога і зараз як ніколи повинні бути об’єднаними заради перемоги та майбутнього. Неповернення ПДВ призводить до зменшення обсягів виробництва компанією, зменшення відвантажень нашій залізниці та портам, зниження виручки від експорту української продукції, згортання інвестицій в нашу економіку та зменшення ВВП України», – підкреслив Каленков. Він наголосив на необхідності дотримання фіскальними органами чинного законодавства та рівних умов для всіх підприємств, адже вчасне повернення ПДВ критично важливе для конкурентоспроможності України на міжнародних ринках, залучення інвестицій та розвитку економіки.

Інфляція в єврозоні в березні 2025 року зросла на 2,2% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник сповільнив темпи росту порівняно з лютим, коли він становив +2,3% р./р. Про це свідчать попередні дані Євростату.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав показник на рівні +2,3%.

Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, в березні зросла на 2,4%. Ціни на енергоносії знизились на 0,7% після зростання на 0,2% в лютому.

Протягом місяця країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Естонія, Хорватія та Словаччина – по +4,3%. Найнижчі були зафіксовані у Франції (+0,9%), Люксембурзі (+1,5%), й Ірландії (+1,8%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 2,3%, Італії – на 2,1%.

Нагадаємо, що Європейський центробанк продовжує проводити політику монетарного стимулювання. На початку березня ЄЦБ вдруге з початку року знизив усі три основні процентні ставки на 25 базисних пунктів. Базова ставка за депозитами становить 2,5%, ставка основних операцій рефінансування – 2,65%, ставка за маржинальними кредитами – 2,9%.

ВВП Євросоюзу за підсумками 2024 року, згідно з попередніми оцінками Євростату, зріс на 0,8% у порівнянні з 2023 роком. В єврозоні цей показник збільшився на 0,7% р./р. У IV кварталі сезонно скоригований ВВП ЄС зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, та на 1,1% до аналогічного періоду 2023-го. В єврозоні показник залишився на рівні III кварталу, та зріс на 0,9% р./р.

28 березня 2025 року у Дніпрі в режимі відеоконференції відбулося сумісне засідання Постійної комісії Центральної Ради ПМГУ з охорони праці та Технічної інспекції ПМГУ. Під час засідання були розглянуті ключові питання охорони праці на підприємствах гірничо-металургійному комплексу України за 2024 рік.

З доповіддю про виробничий травматизм у ГМК виступив голова Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Андрій Чайка. Він акцентував увагу на важливості контролю за безпекою праці на підприємствах галузі.

Головний технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик проаналізував стан охорони праці та смертельні нещасні випадки, що сталися у 2024 році на підприємствах ГМК. Він також висвітлив особливості проведення атестації робочих місць в умовах воєнного стану та розповів про заходи, які вживає ПМГУ для відновлення прав працівників, травмованих на виробництві.

На засіданні окремо розглядалася роль ПМГУ у формуванні розділу «Охорона праці» в колективних договорах підприємств ГМК. Доповідачі підкреслили важливість збереження соціальних гарантій для працівників у складний воєнний час.

Законодавчі ініціативи уряду України в сфері охорони праці стали ще одним ключовим питанням засідання. Провідний технічний інспектор праці Анатолій Тертишний представив позицію ПМГУ щодо запропонованих змін до законодавства, зокрема щодо проєктів законів «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та «Трудовий кодекс України».

Завершальним пунктом порядку денного стала інформація від технічних інспекторів ПМГУ про розслідування нещасних випадків на підприємствах ГМК, що сталися у 2024-2025 роках. З цього питання виступили головний технічний інспектор праці Запорізької обласної організації Ігор Скороходов та технічний інспектор праці Криворізької міської організації Олексій Шевчук.

Учасники засідання розглянули актуальні питання організації охорони праці на підприємствах галузі та мали можливість обмінятися досвідом із колегами.

От вже багато років металурги «Запоріжсталі» дбайливо зберігають та підтримують зоокуток на території управління залізничного транспорту підприємства. Ця рекреаційна локація – улюблене місце відпочинку для працівників, де серед індустріального середовища можна на хвилину забути про виробничі питання та поринути у світ природи, важливий пункт всіх екскурсій комбінатом, символ турботи про довкілля та соціальної відповідальності.

Як розповів провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Гліб Гончаров, з березня цього року зоокуток носить ім’я Миколи Журібіди – колишнього голови цехового комітету УЗТ.

Микола Михайлович працював на «Запоріжсталі» ледь не все життя – і фактично стільки ж займався профспілковою роботою. Його добре знали у профспілковій спільноті далеко за межами первинної організації. Із притаманною йому щирістю та ентузіазмом він прагнув зробити життя колег комфортнішим, зокрема, доклав значних зусиль до створення та розвитку зоокутка.

З ініціативою присвоїти ім’я Журібіди унікальній еко-зоні, якою він опікувався, виступив голова ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов. Ідею підтримали генеральний директор підприємства Тарас Шевченко, дирекція з транспорту, колектив УЗТ і родина покійного.

Іменну меморіальну дошку відкрили 24 березня у присутності представників адміністрації, Профспілки, колег та друзів Миколи Журібіди, які згадували його численні добрі справи та говорили щирі слова вдячності за великий внесок у розвиток підприємства і профспілкового руху.

IndustriAll European Trade Union – федерація незалежних і демократичних профспілок, яка об’єднує 7 мільйонів працівників із 39 європейських країн, ініціювала кампанію «Good Industrial Jobs». Її мета – привернути увагу політиків, роботодавців і суспільства до проблем європейської промисловості та її працівників.

У межах цього проєкту в різних країнах Європи відбуваються масштабні акції, в яких активно беруть участь працівники гірничо-металургійного сектору.

Європейська промисловість та її працівники зіткнулися з численними кризами: наслідки пандемії, порушення ланцюгів постачання, війна, енергетична та соціально-економічна нестабільність, праворадикальні сили набирають обертів.

Працівники занепокоєні перспективами щодо їх робочих місць, рівня заробітної плати та умов праці. Вони отримують все меншу частку економічних вигод, тоді як прибутки компаній зростають. Цифровізація, декарбонізація та глобальна економічна нестабільність створюють нові виклики.

Боротьба зі зміною клімату є нагальним завданням, проте працівники потребують додаткової підтримки для адаптації до змін і переходу на нові робочі місця.

Дерегулювання та нові фінансові правила ЄС можуть погіршити ситуацію. Агресивна конкуренція та політика зниження витрат загрожують ослабленням промисловості та поглибленням соціальної та економічної нерівності.

Відсутність чіткої Європейської промислової стратегії, помилкові корпоративні рішення та недостатні інвестиції вже зробили деіндустріалізацію не загрозою, а реальністю.

IndustriAll European Trade Union пропонує п’ять негайних дій для запобігання деіндустріалізації:

- Захист робочої сили та промислових потужностей. (Запровадити мораторій на примусові звільнення та ліквідацію промислових активів через колективно узгоджені плани та інвестиції SURE 2.0.)

- Інвестуйте – припиніть заходи жорсткої економії. (Переглянути фіскальні правила для фінансування соціальних та екологічно сталих перехідних ініціатив)

- Використовуйте державні закупівлі для стимулювання попиту. (Закріпити соціальні вимоги в державних замовленнях для підтримки місцевих інвестицій)

- Подолання інвестиційного розриву. (Забезпечити залучення додаткових коштів із фондів ЄС для підтримки промисловості)

- Зміцнення промислової стійкості на глобальних ринках. (Боротися з надлишковими потужностями та несправедливою торгівлею, захищаючи європейські робочі місця)

Ці заходи необхідні негайно – не можна трансформувати галузі, які вже втрачено. Водночас не слід втрачати з поля зору цілі, які ми очікуємо від Промислової угоди Європейської комісії.

- Комплексний план справедливої трансформації. (Інвестуйте в професійну підготовку, щоб гарантувати справедливий перехід до сталих галузей)

- Стратегічний промисловий план. (Розвивайте активну промислову політику із соціальними гарантіями в державних інвестиціях для інклюзивного зростання)

- Право на енергію. (Забезпечити доступ до надійних, екологічно чистих і доступних джерел енергії для домогосподарств і підприємств)

- Демократія на робочому місці. (Посилити колективні переговори та участь працівників у прийнятті рішень. «Нічого про нас без нас»)

- Гарантії у глобальному ланцюгу постачання. (Запровадити справедливі закупівельні процедури та обов’язкову відповідальність за дотримання прав людини в ланцюгах постачання)

Разом ми здатні побудувати стійку, конкурентоспроможну та справедливу Європу з гідними робочими місцями у промисловості для всіх.

Мобілізуємося, щоб відстоювати свої права!

Міністерство соціальної політики надало інформацію щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу (у цінах січня 2025 р.), а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Показник розрахований відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».

На спільному засіданні адміністрації ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та первинної організації ПМГУ було підбито підсумки виконання Колективного договору за 2024 рік. Про це повідомила голова ПО ПМГУ Запоріжвогнетрив Олена Логунова.

Учасники засідання, що відбулося 11 лютого, відзначили, що в умовах воєнного стану діяльність підприємства була спрямована на всебічну підтримку трудового колективу. Спільна робота адміністрації та профспілкового комітету була направлена на виконання виробничих завдань, своєчасну виплату заробітної плати, соціальний захист працівників, а також підтримку співробітників, які захищають нашу країну.

Зокрема, в рамках матеріальної допомоги надано виплати працівникам, постраждалим від воєнних дій, тяжко пораненим мобілізованим співробітникам та їхнім родинам, а також сім’ям загиблих на фронті працівників заводу. Загальна сума таких виплат склала майже 1,9 млн гривень.

З травня 2024 року було відновлено виплати працівникам з нагоди одруження та народження дитини, продовжено авансову виплату пенсіонерам за наявності документів, що підтверджують досягнення пенсійного віку. Загальна сума соціальних виплат за звітний період становила 8,3 млн гривень.

У 2024 році підприємство виконало всі комплексні заходи з безпеки праці, гігієни виробничого середовища, охорони праці, а також попередження випадків виробничого травматизму, профзахворювань та аварій на виробництві. Частково відновлено програму з покращення побутових умов: в рамках корпоративної програми «Робочий побут» відремонтовано санітарно-побутові приміщення цеху магнезіальних виробів (на дільниці опалу та пресовій дільниці), відділу технічного контролю, інжинірингового корпусу №2 та відділу кадрів.

Середній рівень заробітної плати у 2024 році зріс на понад 5 тисяч гривень, що стало можливим завдяки зростанню завантаження виробництва та скороченню вимушених простоїв.

У 2025 році підприємство продовжить підтримку існуючих пільг і гарантій для працівників.

«Завдяки згуртованій та самовідданій роботі трудового колективу збережено та забезпечено безперервне виробництво Запоріжвогнетриву, який є невід’ємною частиною роботи підприємств Метінвесту та країни в цілому. Кожний працівник, який причетний до виготовлення вогнетривкої продукції, кожний співробітник сервісного центру, який виконує ремонтні роботи на металургійних та коксохімічних агрегатах активів, є важливою складовою життєдіяльності нашої промисловості. Проте працівники не тільки виконують поставлені виробничі завдання, а також гідно боронять нашу країну на фронті. Я вдячний кожному члену нашої команди за їх працю! Цього року перед нами стоять нові виклики, які можна подолати лише разом, підтримуючи і допомагаючи одне одному. Запоріжвогнетрив продовжує свою роботу завдяки згуртованості, професіоналізму, що є основою стабільності та прогресу», - підсумував результати зустрічі генеральний директор підприємства Артур Іванченко.

Центральна рада Профспілки отримала звернення голови первинної організаціі ПМГУ ПрАТ «Полтавський ГЗК» Дмитра Вінівітіна, в якому висловлюється категорична незгода з ініціативою АТ «Укрзалізниця» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% і міститься прохання звернутися до органів державної влади та профільних відомств із вимогою переглянути це рішення.

Первинна профспілкова організація, що представляє інтереси понад 5300 працівників ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ТОВ «Єристівський ГЗК», обґрунтовано вважає, що таке підвищення тарифів створить значний економічний тиск на стратегічні підприємства країни. В умовах війни та нестабільної економічної ситуації це може призвести до зменшення обсягів виробництва, зупинки підприємств та, як наслідок, скорочення персоналу.

Значна частка продукції гірничо-металургійного комплексу транспортується залізницею, а її питома вага у вантажних перевезеннях становить 40-50%. Підвищення тарифів неминуче призведе до зростання витрат, що ускладнить роботу підприємств та негативно позначиться на заробітних платах працівників.

Голова наглядової ради АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін раніше наголошував, що процедура підвищення тарифів має бути прозорою, прогнозованою та зрозумілою бізнесу. Однак нинішня ініціатива не відповідає цим принципам і не враховує інтереси стратегічних підприємств країни.

Голова ПМГУ Олександр Рябко направив листа Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, у якому наголошує на важливості стабільної логістики для підприємств ГМК. У листі зазначено, що зростання тарифів на вантажоперевезення залізницею ускладнить вирішення соціально-економічних питань трудових колективів, які працюють у вкрай складних умовах кадрового дефіциту. Крім того, це рішення поставить під загрозу фінансову стабільність галузі та можливості зростання зарплат.

Профспілка закликає Уряд приділити серйозну увагу питанню обґрунтованості підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення та прийняти відповідне рішення. Адже економічне зростання країни можливе лише за умови збалансованої тарифної політики, яка не ставить під загрозу виробництво та робочі місця українців.

Гірничо-металургійна галузь залишається ключовою складовою економіки України, а забезпечення її стабільності – важливе завдання для держави. Центральна рада Профспілки сподівається на врахування аргументів галузевих підприємств та прийняття виваженого рішення на користь працівників ГМК.

Як залучати людей до лав Профспілки? Чим їх заохочувати, щоб вони відчували себе не просто працівниками підприємств ГМК, але й частиною профспілкової родини? Нащо мотивувати тих, хто вже є членами ПМГУ, та підвищувати кваліфікацію діючого профактиву? Чому імідж Профспілки має значення? Як – і хто – може зробити цей імідж позитивним та до чого тут інформація?

Пошукам відповідей на ці непрості запитання був присвячений другий експрес-семінар навчального курсу для вперше обраних профлідерів.

Його слухачі знов зустрілися із вже знайомим їм провідним фахівцем з діяльності професійних спілок апарату ПМГУ Романом Тарасенком: цього разу він говорив про тонкощі мотивації профспілкового членства. А також познайомилися з начальницею інфоцентру Профспілки Варварою Смірновою: її місія полягала в тому, щоб привернути увагу учасників до інформаційного напряму профспілкової роботи і переконати їх, що інформування – справа, яка кожному до снаги.

На розширеній нараді профспілкового комітету ПО ПМГУ «Запоріжсталь» підбито підсумки виконання Колективного договору за 2024 рік та ухвалено рішення про продовження його дії на 2025 рік.

Директор з персоналу Максим Педь наголосив, що попри воєнний стан і складну економічну ситуацію, завдяки злагодженій роботі трудового колективу вдалося частково виконати зобов’язання за Колективним договором.

Генеральний директор Тарас Шевченко підкреслив стабільність «Запоріжсталі» як соціально відповідального підприємства, що сприяє економічній стійкості регіону та забезпечує працівникам гідний рівень заробітної плати.

Підбиваючи підсумки, голова первинної організації Леонід Анісімов висловив щиру подяку трудовому колективу за професіоналізм і високий командний дух. Він наголосив, що лише спільними зусиллями працівників, профспілкової організації та керівництва на чолі з генеральним директором можна подолати всі виклики сьогодення.

За інформацією профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь»